07 липня 2017 рокум. ПолтаваСправа № 816/1057/17
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Полтава - Комбітранс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -
04 липня 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Полтава - Комбітранс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 21 675,00 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
В силу приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (у редакції із змінами, внесеними Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів у розмірі 21 675,00 грн, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача.
Враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року (1600,00 грн), мінімальна ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру становить 1600,00 грн.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1600,00 грн.
До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.
Разом з тим, до цього адміністративного позову позивачем подано клопотання про відстрочення Державній службі України з безпеки на транспорті сплату судового збору. В обґрунтування клопотання Державна служба України з безпеки на транспорті зазначає, що станом на сьогодні кошторис Державної служби України з безпеки на транспорті відсутній (не затверджений), а відповідно до звіту про використання кошторису установи станом на 03.01.2017 по КЕКВ "Інші видатки" на 2017 рік становить 0,00 грн. Враховуючи зазначене, на момент звернення до суду на рахунку Державної служби України з безпеки на транспорті відсутні кошти для оплати судових витрат.
Розглянувши дане клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З урахуванням вищезазначеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до частин четвертої, п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
В свою чергу, представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону; законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (частини 3,7 статті 56 цього Кодексу).
Повноваження законних представників підтверджуються документами про займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи (частина 2 статті 58 цього ж Кодексу).
В даному випадку, позовна заява підписана представником за довіреністю ОСОБА_1 та долучено копію довіреності на представництво позивача за підписом голови ОСОБА_2 Проте, в матеріалах позову відсутній документ (витяг зі статуту та/або з Єдиного державного реєстру станом на дату подання позовної заяви, наказ на призначення тощо), який засвідчує, що вказана особа є керівником або іншою уповноваженою на те законом, положенням, статутом представляти права та інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті.
Також, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Натомість, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження направлення відповідачеві позовної заяви з додатками.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Полтава - Комбітранс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом залишити без руху.
Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 26 липня 2017 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору на такі реквізити: одержувач: УДКСУ у м.Полтаві/м.Полтава/22030101, ЄДРПОУ: 38019510, банк: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019, розрахунковий рахунок: 31213206784002, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- документу, що підтверджує повноваження особи, що підписала позовну заяву (витяг з Єдиного державного реєстру станом на дату подання позовної заяви, наказ про призначення, довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такої особи);
- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (фіскальний чек та опис вкладення рекомендованого відправлення з відміткою поштового відділення).
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Є.Б. Супрун