(про відмову в забезпеченні позову)
07 липня 2017 року Житомир Справа № 806/1801/17
Категорія 6.2
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А. , розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній заяві за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації про скасування розпорядження №364 від 15.06.2017, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 15.06.2017 №364 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду" як таке, що суперечить статті 651 Цивільного кодексу України та іншим положенням законодавства України, що регулюють порядок укладення та скасування договорів.
Крім того, позивачем 06 липня 2017 року подано клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі №806/1801/17 шляхом заборони Житомирській районній державній адміністрації приймати рішення про передачу в оренду, а також рішення про будь яке інше використання водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду , які знаходились (знаходяться) в користуванні у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договорів оренди водного об'єкту від 19.06.2007 та земельної ділянки водного фонду від 11.10.2007 до ухвалення судового рішення в адміністративній справі.
Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час Житомирською районною державною адміністрацією здійснюються заходи про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду, що використовується ОСОБА_1, іншим зацікавленим особам, мають місце їх звернення до Глибочицької сільської ради Житомирського району про погодження меж цієї земельної ділянки водного фонду для отримання в оренду та здійснюється розробка проекту відведення цієї земельної ділянки для передачі в оренду, а тому у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що вказана земельна ділянка водного фонду може бути передана треттім особам за договором оренди, поки триває розгляд даної адміністративної справи.
Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 та 4 ст.117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Водночас, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин щодо необхідності забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 117,118,165 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Л.А.Шуляк