копія
23 червня 2017 р. Справа № 804/2480/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
29.04.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт» з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 110/16/10/26-50/2104/02/3 від 21.04.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Ухвалою суду від 27.05.2016 року було замінено первинного відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт» (далі - ТОВ «Істрейт») зазначило, що відповідач прийняв протиправну постанову про накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Адже ТОВ «Істрейт» не використовувало нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, пр. Науки згідно із функціональним призначенням, тобто не здійснювало торговельну діяльність у цих нежитлових приміщеннях. Тому і не порушувало ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, як зазначає позивач, працівників інспекції взагалі не було допущено до проведення перевірки, тож замість складання акта перевірки, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, вони повинні були скласти акт про недопущення до проведення перевірки. Також додатково позивач пояснив, що нежитлові приміщення експлуатувались не ТОВ «Істрейт», а ТОВ «АТБ-маркет», та в акті перевірки не обґрунтовано висновок про встановлене проведення реконструкції ТОВ «Істрейт» у нежитлових приміщеннях. Отже, на думку позивача, для застосування до нього штрафу відповідач мав встановити наявність вини в його діях, але в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про те, що ТОВ «Істрейт» взагалі на момент проведення перевірки здійснило будівельні роботи в нежитлових приміщеннях № 79 (літ. А) по пр. Науки, 9 у м. Києві. Тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню як протиправна.
У судове засідання з'явився представник позивача - ОСОБА_4, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав суду свої заперечення проти цього адміністративного позову, в яких зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови посадова особа інспекції діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому виявлені в ході проведення перевірки порушення позивачем ч. 8 ст. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є такими, що відповідають дійсності. Адже нежитлові приміщення, які належать ТОВ «Істрейт», експлуатуються ТОВ «АТБ-маркет» під магазин продовольчих та непродовольчих товарів без прийняття об'єкта в експлуатацію. Тому після розгляду матеріалів справи про правопорушення ТОВ «Істрейт» у сфері містобудівної діяльності 21.04.2016 року посадова особа інспекції правомірно винесла оскаржувану постанову. Крім того, замовник будівництва ТОВ «Істрейт» протягом року вже притягався до відповідальності шляхом накладення та стягнення з нього штрафів за постановами від 05.01.2016 року №1/1610/26-2/0501/02/3, № 2/16/10/26-1/0501/02/3.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні цього адміністративного позову з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності винесення відповідачем постанови № 110/16/10/26-50/2104/02/3 від 21.04.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.04.2016 року посадовою особою Департаменту відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553, на підставі перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2015 року, у присутності уповноваженої особи ТОВ «Істрейт» ОСОБА_5 (за довіреністю), районного керуючого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_6, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Істрейт» та ТОВ «АТБ-маркет» на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення № 79 (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів на просп. Науки, 9 в Голосіївському районі м. Києва».
Хід та результати перевірки були зафіксовані в акті перевірки від 11.04.2016 року, за відомостями з якого вбачається, що перевіркою встановлено невиконання ТОВ «Істрейт» та ТОВ «АТБ-маркет» вимоги припису Департаменту від 23.12.2015 року, а саме: продовжується експлуатація нежитлового приміщення № 79 (літ. А) на просп. Науки, 9 в Голосіївському районі м. Києва під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, чим порушено пп. а) п. 3. ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Одночасно перевіркою було встановлено, що нежитлові приміщення № 79 (літ. А) на просп. Науки, 9 в Голосіївському районі м. Києва, які належать ТОВ «Істрейт», експлуатуються ТОВ «АТБ-маркет» під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, без прийняття об'єкта в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Замовника будівництва ТОВ «Істрейт» протягом року за допущені правопорушення було піддано стягненню, передбаченому Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (постанови: № 1/1610/26-2/0501/02/3 від 05.01.2016 року; № 2/16/10/26-1/0501/02/3 від 05.01.2016 року).
Крім того, 11.04.2016 року відповідач склав протокол про встановлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вимагав усунути виявлені порушення у термін до 13.05.2016 року та виконати вимоги припису від 23.12.2015 року.
Усі вищевказані документи були направлені на адресу ТОВ «Істрейт» поштою, а також ТОВ «АТБ-маркет» видано припис від 11.04.2016 року про усунення порушення.
Однак, позивач не виконав у встановлений строк численних вимог інспекції, викладених в приписі щодо усунення порушень, тому після розгляду всіх матеріалів відповідач прийняв оскаржувану постанову № 110/16/10/26-50/2104/02/3 від 21.04.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі - 248040,00 грн. на підставі абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», ч. 9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Проте позивач не погодився із вищевказаною постановою та оскаржує її в судовому порядку.
Згідно з ч. 1, п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Також відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно з п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, у своєму позові ТОВ «Істрейт» зазначає про те, що відповідачем взагалі не проводилась перевірка, бо перевіряючі не були допущені до неї. Втім у своїх додаткових поясненнях до позову зазначає, що відповідачем проведена перевірка, за результатами якої складено акт та прийнято спірну постанову.
Відповідно до п. 11, п. 13, п. 14 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо зокрема усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Тобто допуск перевіряючих до проведення перевірки є обов'язком суб'єкта містобудування, яким у даному випадку виступає ТОВ «Істрейт», невиконання якого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є правопорушенням, а за його вчинення передбачена відповідальність у вигляді штрафу. Тому, доводи позивача про те, що перевірка відповідачем взагалі не проводилась не знайшли свого підтвердження та не приймаються судом до уваги.
З приводу тверджень про те, що нежитлові приміщення експлуатувались не ТОВ «Істрейт», а ТОВ «АТБ-маркет», то суд зазначає, що підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою є факт експлуатації ТОВ «АТБ-маркет» нежитлових приміщень, які належать ТОВ «Істрейт», під магазин продовольчих та непродовольчих товарів без прийняття об'єкта в експлуатацію. При цьому замовником будівництва у постанові вказане саме ТОВ «Істрейт», а не ТОВ «АТБ-маркет», тому ТОВ «Істрейт» є суб'єктом містобудування та несе відповідальність за виявлені правопорушення.
Тим більше, що такі правопорушення та невиконання приписів інспекції зафіксовані не один раз, зокрема в оскаржуваній постанові вказано, що замовник будівництва протягом року притягувався до відповідальності постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.01.2016 року № 1/1610/26-2/0501/02/3 та № 2/16/10/26-1/0501/02/3.
Так, під час перевірки було встановлено, що позивач порушив ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за якою експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до абз. 4 п. 6 ч. 2, ч. 9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.
Заперечуючи факт експлуатації нежитлових приміщень, які належать ТОВ «Істрейт», під магазин продовольчих та непродовольчих товарів без прийняття об'єкта в експлуатацію, позивач разом з додатковими поясненнями надав суду декларацію про початок виконання будівельних робіт від 06.04.2016 року та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 24.06.2016 року № КВ 143161760423.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Тож надані позивачем декларації свідчать про те, що виявлені правопорушення дійсно мали місце та не були усунені у встановлений строк, що свідчить про правомірність винесення оскаржуваної постанови, з урахуванням винесених раніше постанов та вчиненням правопорушення і невиконання приписів інспекції протягом року.
Тобто позивач жодним чином не обґрунтував правомірність заявлених ним позовних вимог, бо його твердження не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи. Тим більше, що зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція частини нежитлових приміщень №№ 79а та 79 (в літ.А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Київ, Голосіївський район, просп. Науки, 9) було лише 26.06.2016 року, тобто вже після проведення перевірки та встановлення факту правопорушення, після закінчення дії припису від 11.04.2016 року щодо усунення порушення та виконання припису Департаменту від 23.12.2015 року: вимога щодо його виконання діяла до 13.05.2016 року, але у встановлений строк виконана не була.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд, згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, доводи позивача є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови № 110/16/10/26-50/2104/02/3 від 21.04.2016 року про накладення на ТОВ «Істрейт» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У зв'язку із цим у задоволенні розглядуваного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та ст.87, ст.94 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні даного адміністративного позову у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати з Державного бюджету України не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Судді (підписи) Постанова не набрала законної сили 23 червня 2017 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_1