ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 липня 2017 року справа № 2а-8089/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
представник позивача Іванейко Я.Я.,
відповідач не прибув,
треті особи не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комерційного банку "Приватбанк", управління Держінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів,-
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2), в якому просить стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 22990,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 здійснив першу державну реєстрацію транспортного засобу MERCEDES-BENZ VІТО 108D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" відповідач повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів всього в сумі 22990,00 грн. Доказів про зарахування вказаного податку до державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою для його стягнення податковим органом у примусовому порядку.
Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено комерційний банк "Приватбанк", управління Держінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну позивача у справі Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова його правонаступником Залізничною об'єднаною державною податковою інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просила суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Листом управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області від 23.03.2011 № 9/552зп повідомлено, що ОСОБА_2 зареєстрував автомобіль MERCEDES-BENZ VІТО 108D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.
Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вбачається, що ОСОБА_2 за автомобіль MERCEDES-BENZ VІТО 108D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 належить сплатити 22990,00 грн.
18.04.2011 ДПІ у Залізничному районі м. Львова на адресу відповідача скеровано повідомленням № 13986/10/17-114 щодо сплати податку з власників транспортних засобів за вищевказаний автомобіль.
Відповідно до довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 08.06.2011 № 19761/9/19-023/993 на рахунок НОМЕР_2 відкритий ВДК у Залізничному районі по коду бюджетної класифікації 12020200 «Податок з власників транспортних засобів» надходжень від ОСОБА_2 29.08.2009 суми 22990,00 грн не було.
Спір виник у зв'язку з несплатою фізичною особою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", Законом України "Про систему оподаткування", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 № 1963-XIІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1963-XIІ) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1963-XIІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 1963-XIІ фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до ч. 6 Закону № 1963-XIІ у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Згідно з абз. 13 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" від 07.09.1998 № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які вперше реєструються в Україні, є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу їх реєстрацію.
Так, передумовою першої реєстрації транспортних засобів закон визначає пред'явлення особами, які здійснюють першу реєстрацію, органам, які здійснюють таку реєстрацію, квитанцій або платіжних доручень про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки.
Відсутність документів про сплату податку є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.
Таким чином, ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за особу податку з власників транспортних засобів.
Судом витребувано матеріали, що стали підставою першої реєстрації 28.08.2009 за ОСОБА_2 транспортного засобу MERCEDES-BENZ VІТО 108D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.
Регіональний сервісний центр МВС України у Львівській області листом від 29.06.2017 № 31/13-1928, повідомив, що матеріали, які стали підставою для реєстрації транспортних засобів знищені по закінченню терміну зберігання (3 роки згідно вимог п.203 наказу МАС України від 10.01.2014 № 5/ДСК).
Водночас, судом встановлено, що на час звернення податкового органу з даним позовом слідчим відділом прокуратури Львівської області була порушена кримінальна справа № 181-0062 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч.ч. 1, 3ст. 358 Кримінального кодексу України. Дана кримінальна справа виділена із кримінальної справи № 181-0311 порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 364, частиною 1 статті 365 Кримінального кодексу України.
Постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 11.11.2012 ОСОБА_2 визнана потерпілим у кримінальній справі № 181-0062, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Як видно з вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 по справі № 1-233/11, органами досудового слідства у вину ОСОБА_4 ставилося проведення протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області реєстрації транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на наступних фізичних осіб.
Серед переліку таких транспортних засобів є і транспортні засоби, зареєстровані на ОСОБА_2, зокрема: 28.08.2009 автомобіля марки MERCEDES-BENZ VІТО 108D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 за реєстрацію якого, як зазначено органами досудового слідства, не сплачено податок в розмірі 22990,00 грн (вирок, стор. 15).
У вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 вказано, що з оглянутих у судовому засіданні реєстраційних справ стосовно вищевказаних засобів вбачається, що спеціалістами Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, які здійснювали перевірку поданих документів, у всіх випадках перевірялась наявність квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів, про що зроблені відповідні відмітки на бланку заяви про реєстрацію транспортного засобу.
Крім того, у межах розслідування кримінального провадження № 1201310060001639, в якому ОСОБА_2 визнано потерпілим, проведено почеркознавчу експертизу підписів, вчинених на заяві від 27.08.2009 № 898 та на накладній від 28.08.2009 № 117210, за наслідками якої складено Висновок експерта від 30.12.2014 № 6/737. Висновком експерта встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 на заяві від 27.08.2009 № 898 та на накладній від 28.08.2009 № 117210 виконано не ОСОБА_2, а іншою особою.
Позивачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено правомірності стягнення з неї суми податку з власників транспортних засобів, а тому відсутні законні підстави стягнення з відповідача такого податку.
Вказаний висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.
Повний текст постанови складено 06.07.2017.