Справа № 592/7226/17
Провадження № 1-кс/592/3494/17
про арешт майна
05 липня 2017 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого СВ Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , розглянув клопотання слідчого ОСОБА_3 про накладення арешту по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200260000369 від 28.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
Перевірив надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого ОСОБА_3 ,
встановив:
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що 28.06.2017 до Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з заявою звернулася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка: АДРЕСА_1 , про те, що 12.06.2017 невстановлена особа, таємно для оточуючих шляхом вільного доступу з її будинку АДРЕСА_1 викрала її мобільний телефон марки «S-TELL M556», чим спричинила матеріальний збиток на заявлену суму 2099 грн.
Відомості за даним фактом 28.06.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200260000369, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Суми Сумської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою:
АДРЕСА_2 .
Під час дачі пояснень ОСОБА_5 пояснив, що 12.06.2017 він перебував за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , та на дивані у кімнаті будинку помітив мобільний телефон співмешканки свого батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вирішив викрасти, щоб продати, а отримані грошові кошти витратити на власні потреби. У подальшому, викрадений мобільний телефон ОСОБА_5 продав за 700 грн. своїй знайомій - ОСОБА_6 , мешканці: АДРЕСА_3 .
Допитана у якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що 13 червня 2017 року до неї за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , прийшов раніше їй знайомий ОСОБА_5 , та у ході розмови запропонував придбати їй мобільний телефон золотавого кольору марки «S-TELL M556». ОСОБА_6 погодилася та придбала для власного користування вказаний мобільний телефон за 700 грн. Під час допиту ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції придбаний у ОСОБА_5 мобільний телефон imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .
У подальшому, вказаний мобільний телефон було оглянуто та вилучено відповідно до встановленого Законом порядку.
Враховуючи те, що на теперішній час є всі підстави вважати, що вилучене майно, а саме: мобільний телефон золотавого кольору марки «S-TELL M556» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що був предметом вчиненого кримінального правопорушення, та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, на теперішній час у слідства існують підстави вважати, що майно, а саме: мобільний телефон золотавого кольору марки «S-TELL M556» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який добровільно видала ОСОБА_6 , мешканка: АДРЕСА_3 , буде знищено, з метою приховування доказів.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі, просить його задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Підставами застосування арешту даного тимчасово вилученого майна є необхідність визнання вилучених предметів речовими доказами, а також для проведення експертизи..
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України,
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон золотавого кольору марки «S-TELL M556», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .
Копію ухвали для виконання негайно направити слідчому СВ Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ст. лейтенанту поліції ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1