Справа № 206/3412/17
Провадження № 1-кп/206/270/17
"06" липня 2017 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040030000680 від 31.05.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенська, громадянина України, середньої освіти, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 19.08.1999 року Першотравенським міським судом за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 140 КК України з урахуванням ст. 45 КК України засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 24.01.2002 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ст. 70, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 27.12.2005 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Па підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком у 3 роки; 14.09.2006 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 1 року 7 місяців позбавлення волі; 20.01.2009 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки; 10.02.2010 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки; 16.12.2010 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі; 18.09.2013 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком в 1 рік; 08.09.2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ст. 75 ст. 76 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік; 22.12.2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця обмеження волі,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
30.05.2017 року близько 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи біля виходу КЗ «Обласного туберкульозного диспансера» ДОР, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева 12, знайшов на землі пачку з-під цигарок, в якій виявив медичний шприц об'ємом 5 мл., заповнений рідиною темно - коричневого кольору до відмітки 5 мл., яку ОСОБА_4 за зовнішніми ознаками та запахом, визначив для себе, як наркотичний засіб «опій» після чого у останнього виник умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу ОСОБА_4 в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 р., не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення законних дій з наркотичним засобом незаконно придбаний ним наркотичний засіб поклав у праву бокову кишеню штанів, одягнутих на ньому та пішки попрямував у бік вулиці Бехтерева у м. Дніпро до ІВЦ № 133, тим самим почав незаконно зберігати наркотичний засіб без мети збуту.
30.05.2017 року о 17.00 годині ОСОБА_4 у зв'язку з порушенням розпорядку дня, біля буд. 5 по вул. Бехтерева у м. Дніпро був зупинений працівниками Ігренського Виправного Центру № 133 та з приводу того, що поведінка ОСОБА_4 викликала сумніви було викликано працівників поліції, а саме слідчо-оперативну групу Самарського ВП. Після прибуття співробітників слідчо - оперативної групи Самарського ВП, в ході проведення огляду місця події ОСОБА_4 повідомив слідчому СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , що в правій зовнішній кишені одягнених на ньому спортивних штанів мається наркотичний засіб «опій» після чого у присутності двох понятих, видав слідчому для огляду та подальшого вилучення з правої бокової кишені пачку з-під цигарок, в якій знаходився медичний шприц об'ємом 5 мл., заповненого рідиною темно - коричневого кольору до відмітки 5 мл., який ОСОБА_4 зберігав при собі в якості наркотичного засобу «опій» без мети збуту.
Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1/8.6/1719 від 19.06.2017 року, речовина в одноразовому медичному шприці об'ємом 5,0 мл., вилучена 30.05.2017 року у ОСОБА_4 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. У перерахунку на суху речовину маса опію ацетильованого становить 0,3823 г., яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду пояснив, що дійсно 30.05.2017 року близько 16 годині 30 хвилин він біля виходу КЗ «Обласного туберкульозного диспансера» ДОР, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева 12, знайшов на землі пачку з-під цигарок, в якій виявив медичний шприц об'ємом 5 мл., заповнений рідиною темно - коричневого кольору до відмітки 5 мл., який спробував на смак і зрозумів, що це опій. Він поклав його у праву бокову кишеню штанів та пішов в район вулиці Бехтерева у м. Дніпро до ІВЦ № 133, де був зупинений працівниками Ігренського Виправного Центру № 133, які викликали працівників поліції, які виявиа в нього наркотичний засіб «опій». У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідивши дані, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає повне визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_4 , є рецидив злочину.
При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочин у період відбування покарання, за місцем відбування покарання характеризується негативно (т. 1 а.п. 34), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хворіє на гепатит та туберкульоз закритої форми, скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 390 КК України з застосуванням вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, обраного йому за даним вироком суду, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року з застосуванням п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України, де передбачено, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. Не відбута частина покарання у вигляді обмеження волі на 30.05.2017 року складала 1 рік 8 місяців 2 дні.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком чинності.
Крім того згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому останні підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь експертної установи 989,60 гривень за проведену судову експертизу № 1/8.6/1719 від 19.06.2017 року.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з урахуванням вимог п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, де передбачено, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, до покарання, обраного ОСОБА_4 за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року і остаточно призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 вираховувати з 27.06.2017 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_4 незмінним до набрання вироком чинності.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь експертної установи НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області ( УДКСУ у Шевченківському районні м. Дніпра Дніпропетровської області, р/р 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, ГУДКСУ у Дніпропетровській області), витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/1719 від 19.06.2017 року в розмірі 989,60 грн.
Речові докази: медичний шприц об'ємом 5 мл. з рідиною темно - коричневого кольору, який передано до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000639) - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1