Справа № 200/9576/17
Провадження № 1-кс/206/308/17
05.07.2017 слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська за участю секретаря ОСОБА_1 , прокурора ОСОБА_2 заявника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області щодо не розгляду клопотання у кримінальному провадженні, -
03.07.2017 на адресу Самарського районного суду міста Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області, в порядку ст. 34 КПК України (за підсудністю), надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області щодо порушення строків розгляду клопотання в межах кримінального провадження.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначено, що 23.05.2017 ним в порядку ст.ст. 220, 221 КПК України було подано до ГУ НП в Дніпропетровській області клопотання про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження. Однак, будь-якого реагування з боку ГУ НП в Дніпропетровській області не відбулось. В зв'язку із чим просив визнати бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області, яка полягала у не розгляді клопотання; зобов'язати ГУ НП в Дніпропетровській області розглянути клопотання та повідомити скаржника; зобов'язати ГУ НП в Дніпропетровській області повідомити суд про виконання даного судового рішення; витребувати в ГУ НП в Дніпропетровській області витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська про зобов'язання розглянути в порядку ст. 214 КПК України заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали, додані до скарги, заслухавши пояснення скаржника та заперечення прокурора, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Тобто, об'єктами оскарження можуть бути рішення та/або бездіяльність конкретного слідчого чи прокурора.
Відповідно до змісту прохальної частини скарги, ОСОБА_3 просить визнати бездіяльність та відповідно зобов'язати вчинити певні дії ГУ НП в Дніпропетровській області.
Таким чином, скаржник оскаржує бездіяльність та просить зобов'язати державний орган в особі ГУ НП в Дніпропетровській області, а не слідчого та/або прокурора, як того вимагає ст. 303 КПК України.
Крім того, відповідно до ст. 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити/вчинити дію та відмову в задоволенні скарги.
Вищезазначена стаття визначає вичерпний перелік прийнятих слідчих суддею рішень за результатами розгляду відповідної скарги.
Водночас, як вбачається із змісту скарги, ОСОБА_3 , в тому числі, просив визнати бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області, яка полягала у не розгляді клопотання, зобов'язати ГУ НП в Дніпропетровській області повідомити суд про виконання даного судового рішення, що відповідно до ст. 307 КПК України виходить за межі переліку прийнятих рішень за результатами розгляду відповідної скарги.
Крім того, на час розгляду даної скарги, слідчому судді не було надано жодних належних та допустимих доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідної інформації щодо вчинення злочину за заявою ОСОБА_3 та на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20.02.2017. Як наслідок - відсутні дані про порушення кримінального провадження в межах якого слідчим чи прокурором можуть прийматись рішення за відповідними клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, яка в свою чергу встановлює коло осіб, які можуть звернутися до слідчого чи прокурора з клопотанням під час досудового розслідування, яке розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно ч. 2 ст. 214 КПК України.
Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав передбачених нормами чинного КПК України для задоволення скарги ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 214, 220, 303-309, 370-372 КПК України, -
У задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Ухвала відповідно до ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4