Справа № 675/1048/17
Провадження № 1-кп/675/67/2017
"07" липня 2017 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представника служби у справах дітей Ізяславської районної державної адміністрації ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі матеріали кримінального провадження № 12017240150000182, внесеного до Єдиного реєстру
досудових розслідувань 17 квітня 2017 року про обвинувачення
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізяслава Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, учня 2 курсу Грицівського ВПУ № 38, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
17 квітня 2017 року близько 03 години 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_6 , перебуваючи біля приміщення бару «Баварія», що в с. Клубівка Ізяславського районуХмельницької області, попросив ОСОБА_4 підвезти його додому в м. Ізяслав Хмельницької області, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля ОСОБА_4 марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей момент обвинувачений відчув під собою на сидінні мобільний телефон, який вирішив викрасти. Надалі ОСОБА_6 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, з метою власного збагачення, викрав мобільний телефон марки «Samsung J110H» із захисною плівкою вартістю 20 грн., належний ОСОБА_4 , вартістю 1615 грн., в середині якого знаходилась карта пам'яті марки «SP» вартістю 38 грн., а також дві сім-карти: мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., на рахунку якої коштів не було, та мобільного оператора «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої коштів не було. Вказаний мобільний телефон ОСОБА_6 поклав у кишеню спортивних штанів, в які був одягнений, по приїзду додому в АДРЕСА_2 , заніс викрадений телефон у квартиру, де зберігав до ранку 17 квітня 2017 року, поки не видав працівникам поліції. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_4 на суму 1708 грн.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна.
24 травня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_6 , його законним представником ОСОБА_7 та захисником адвокатом ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах:
- підозрюваний ОСОБА_6 повністю та беззаперечно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення відносно потерпілого, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених обставин;
- потерпілий ОСОБА_4 підтверджує факт примирення з підозрюваним, здійснює акт його прощення в результаті вільного добровільного остаточного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив шляхом обіцянок, насильства, погроз, фізичного або психічного примусу;
- сторони повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України;
- сторони дійшли взаємної згоди щодо міри покарання, яке має понести підозрюваний за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди, судом не встановлено.
Узгоджена потерпілим і підозрюваним міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, не суперечить інтересам суспільства, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_6 являється неповнолітнім, злочин скоїв вперше, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що пом'якшує його покарання. Суд дослідив характеристики неповнолітнього обвинуваченого з місця проживання та з місця навчання, вивчив інформацію про стан його здоров'я психологічне дослідження особистості ОСОБА_6 , умови життя та виховання неповнолітнього.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, котрий щиро розкаявся у вчиненому, суд дійшов висновку, що укладену між потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_6 , його законним представником ОСОБА_7 та захисником адвокатом ОСОБА_5 угоду про примирення слід затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.
Під час досудового розслідування до ОСОБА_6 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Суд приймає до уваги, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_6 покладені на нього процесуальні обов'язки виконував, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню не робив, інше кримінальне правопорушення не вчинив, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, прокурор з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до суду не звертався, а тому суд вважає, що доцільно не обирати ОСОБА_6 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази підлягають поверненню власникам.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтвердженівитрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення, укладену 24 травня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_9 , його законним представником ОСОБА_7 та захисником адвокатом ОСОБА_5 .
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung J110H» та карту пам'яті марки «SP» об'ємом 2 гігабайти, які знаходяться на зберіганні ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 296 грн. 61 коп. витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:
обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 КПК України;
прокурором, виключно з підстав затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1