Справа № 594/78/17Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В.
Провадження № 22-ц/789/710/17 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія - 48
04 липня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,
при секретарі - Коваль О.І.
сторони належним чином повідомлені
розглянувши у письмовому провадженні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду від 21 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, від імені якої по довіреності діє ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, колегія суддів,
В січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що спільне життя з ОСОБА_1 не склалося, так як у жовтні 2014 року відповідач залишив її з місячною дитиною і з того часу вона проживає окремо і дитина з народження знаходиться на її утриманні. На даний час вона перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, не працює. Відповідач не бажає брати участі в матеріальному утриманні дитини. Не зважаючи на судовий наказ від 08.12.2014 року про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, він відмовляється сплачувати аліменти. ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач працює в управлінні патрульної поліції у м.Одесі на посаді заступника командира батальйону №3, регулярно одержує заробітну плату, а тому може сплачувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в частці від його заробітку.
Рішенням Борщівського районного суду від 21 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, жительки смт. Скала-Подільська вул.Грушевського, 108, Борщівського району Тернопільської області аліменти на її утримання в розмірі 1/9 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 23 січня 2017 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, трирічного віку.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь держави судовий збір в сумі 640 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано фінансові зобов”язання, за якими йому доводиться сплачувати щомісячні витрати, тому та сума заробітку, що залишається після обов”язкових відрахувань не є такою, що дає змогу реалізувати його право на доступний життєвий рівень.
Сторони належним чином повідомленні про день та час розгляду справи, про що свідчать рекомендовані розписки.
Стаття 305 ЦПК України - апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на серпень 2017 року в зв'язку з тим, що він буде перебувати у відпустці з 07.08. по 20.08 2017 року, колегія суддів не вважає поважною причиною, а тому ухвалила справу розглядати у відповідності до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПКУ.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ст.308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому Скала-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області 14.02.2014 року, актовий запис №6, який розірваний рішенням Борщівського районного суду від 31.03.2016 року.
Від спільного проживання подружжя має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно свідоцтва серії І-ИД №199603).
Відповідно до ч.2, ч.4, ч.6 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Як вбачається з копії судового наказу, виданого 08.12.2014 року Борщівським районним судом Тернопільської області, з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.12.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою ВДВС Борщівського РУЮ від 09.12.2015 року відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу №594/1464/14, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в користь ОСОБА_2
За даними акту про нарахування заборгованості по аліментах, виданого Борщівським ВДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 27.09.2016 року за №4254, заборгованість ОСОБА_1 по аліментах на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 01.09.2016 року, становила 5 834,10 грн.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження, виданої Борщівським ВДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 04.10.2016 року (серії ВП №49600706), виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №594/1464/14, виданого 08.12.2014 року Борщівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів, закінчено, оскільки виконання даного рішення не належить до підвідомчості Борщівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, (відповідач працює в Управлінні патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції на посаді заступника командира батальйону №3), а за адміністративно-територіальним розподілом належить до Солом'янського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
За даними довідки №717 від 20.02.2017 року, ОСОБА_1 працює в Управлінні патрульної поліції у м.Одесі на посаді заступника командира батальйону №3. Службу в поліції проходить з 07.11.2015 року. Його місячний заробіток, відповідно до розрахункових листів за січень, лютий 2017 року, складає по 12 182,74 грн.
Як в запереченнях проти позовних вимог, так і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що аліменти на дружину не в змозі сплачувати із-за затрудненого матеріального становища, так як кожного місяця несе значні витрати, що полягають у наступному.
Зокрема, орендує житло за місцем роботи, на підтвердження чого надав суду договір оренди житлового приміщення від 13.04.2017 року, за даними якого щомісяця він сплачує за оренду житла 5000 грн.
Також, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 14.04.2017 року збільшено розмір аліментів, визначених судовим наказом Борщівського районного суду від 08.12.2014 року, стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Відповідно до довідки, виданої Навчально-науковим інститутом заочного та дистанційного навчання (факультет №2) Одеського державного університету внутрішніх справ 20.02.2017 року за Р №574, ОСОБА_1 є студентом 1 курсу факультету №2 ННІЗДН за спеціальністю “право”. Загальна вартість освітньої послуги складає 26500 грн. (замовник зобов'язаний оплачувати освітню послугу щосеместрово, за перші два семестри по 7950 грн., за останній семестр 10600 грн.), що підтверджується договором №71м/з про надання платної освітньої послуги від 2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та Одеським державним університетом внутрішніх справ.
Як вбачається з акцепту пропозиції про укладення угоди про надання споживчого кредиту №401743057 від 10.01.2017 року, додатку №1 до Угоди про надання кредиту №401743057 від 10.01.2017 року та видаткової накладної №ОЖ000001960 від 10.01.2017 року, ОСОБА_1 отримав у кредит мобільний телефон А710F ZKD black Samsung та взяв на себе зобов'язання щомісяця в строк з 11.01.2017 року по 11.01.2018 року сплачувати по 659,10 грн. щомісяця.
Також, відповідачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ОСОБА_2, жителька смт. Скала-Подільська, 108 Борщівського району Тернопільської області числиться зареєстрованою підприємцем, державна реєстрація проведена 02.02.2017 року, номер запису: 2 636 000 0000 004625.
Доводи заявника про те, що стягненням аліментів на дружину він буде введений у скрутне матеріальне становище, колегія суддів оцінює критично, оскільки судом при визначенні розміру 1/9 частки аліментів на утрпимання дружини було враховано як матеріальне становище відповідача, так і його видатки, а також і те, що позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягненення трьохрічного віку, який закінчується 20.08.2017 року, не надано доказів щодо отримання нею додаткових доходів.
Інші докази та обставини апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції, не являються суттєвими і додаткового правого аналізу не потребують, оскільки при дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права, а тому не дають підстав для висновку про неправильність рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 300, 303, 307, 308, 313-317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Борщівського районного суду від 21 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7