27.06.2017 Справа №607/1014/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010003762 від 24.12.2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,
-розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про визнання недопустимим доказу - протоколу огляду місця події від 27.11.2015 року, -
встановив:
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010003762 від 24.12.2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду у заявив суду клопотання про визнання недопустимим доказу - протоколу огляду місця події від 27.11.2015 року. Вказане клопотання подано письмово та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання та просить його задоволити.
Прокурор в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали встановив наступне.
27.11.2015 року було проведено огляд місця події - приміщення бару - ресторану «Монблан» в смт. Велика Березовиця, Тернопільського району Тернопільської області, про що складено відповідний протокол.
У відповідності до ч. 3 ст. 214 КПК України, огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.
Згідно вимог ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 234 КПК України).
Статтею 233 КПК України встановлено: 1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. 2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. 3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Отже, огляд і обшук проводяться виключно на підставі ухвали суду про дозвіл на проведення таких дій, відповідно до вимог ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237 КПК України і лише у випадках передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України. Слідчий або прокурор мають право до постановлення ухвали слідчого судді здійснити таку слідчу дію, але в такому випадку кримінальний процесуальний закон покладає на нього обов'язок невідкладно після здійснення таких дій звернутися із клопотанням про проведення обшуку (огляду) до слідчого судді. Наявність згоди власника на проникнення до іншого володіння особи, згідно ст. 233 КПК України, не звільняє слідчого (прокурора) від обов'язку звернення із таким клопотанням.
Як встановлено в судовому засіданні, та не оспорюється прокурором після проведення огляду місця події 27.11.2015 року, слідчий (прокурор) не звертався до слідчого судді із клопотанням про проведення огляду.
Згідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Таким чином, проведена процесуальна дія - огляд місця події є недопустимим доказом, так як цей доказ отриманий в порушення вимог КПК України, а саме внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
З огляду на наведене клопотання ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення, а саме шляхом визнання протокол огляду місця події від 27.11.2015 року недопустимим доказом.
Щодо інших вимог клопотання, а саме щодо визнання недопустимими як доказ, усіх похідних доказів, які були отримані під час проведення цього огляду місця події, суд вважає що вони не підлягають до задоволення, як передчасні, оскільки суд не почав їх дослідження.
На підставі наведеного, керуючись ст. 87, 89, 214, 233, 234, 237 КПК України, суд -
постановив:
клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Визнати протокол огляду місця події від 27.11.2015 року недопустимим доказом.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Повний текст ухвали буде проголошений учасникам в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 30.09.2017 року о 09 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1