Справа № 461/213/17 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/783/2843/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.
Категорія:34
27 червня 2017 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_2-М.В. -
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2-М.В., як з винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі-ДТП) особи, майнову шкоду, завдану йому пошкодженням транспортного засобу, у розмірі 10531 грн. 83 коп., що становить різницю між фактичним розміром завданого матеріального збитку, визначеного експертом-оцінювачем (60531 грн. 83 коп.), та сумою страхового відшкодування (50000 грн.), яке йому виплатило в межах ліміту відповідальності ПрАТ «СТ «Гарантія» - страховик забезпеченого транспортного засобу винної в ДТП особи, а також моральну шкоду в розмірі 5000 грн., завдану пошкодженням майна.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09.03.2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2-М.В. в користь ОСОБА_4 10531 грн. 83 коп. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 551 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2-М.В., просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши в користь позивача лише 2864 грн. 78 коп. матеріальної шкоди, а в задоволенні решти вимог - відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд не дав належної оцінки звіту про оцінку автотоварознавчого дослідження транспортного засобу №1392 від 18.12.2015 року, безпідставно взявши до уваги визначену даним звітом вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 60531 грн. 83 коп. з урахуванням ПДВ. Апелянт зазначає, що вартість запчастин, необхідних для проведення відновлювального ремонту, у звіті зазначено з урахуванням ПДВ, однак, для відшкодування вартості таких запчастин не слід враховувати ПДВ, а тому, за обрахунком апелянта вартість завданого матеріального збитку повинна становити не 60531 грн. 83 коп., як зазначено у звіті, а 52864 грн. 78 коп. Вважає, що оскільки страховиком вже відшкодовано 50000 грн., тому з нього, як з винної в ДТП особи, підлягає стягненню у користь позивача лише 2864 грн. 78 коп.
Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн., то апелянт вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із необґрунтованості її розміру та відсутності належних в матеріалах справи доказів на підтвердження розміру та факту заподіяння такої.
В судове засідання сторона позивача та третьої особи не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку (а.с.86,87,90), клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України у їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2-М.В., який керував транспортним засобом марки «Ford Mondeo» з реєстраційним номером ВС5525ВІ, 06.10.2015 року сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачеві ОСОБА_4 на праві власності транспортний засіб марки «Skoda Fabia» з реєстраційним номером ВС3662ВК (а.с.8,34).
Згідно з полісом №АІ/7933267 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.04.2015 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2-М.В. була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія», яке в межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, виплатило позивачеві ОСОБА_4 50000 грн. страхового відшкодування, виходячи із матеріального збитку, визначеного у звіті про оцінку автотоварознавчого дослідження транспортного засобу №1392 від 18.12.2015 року і який становить 60531 грн. 83 коп. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Skoda Fabia» з реєстраційним номером ВС3662ВК, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих в ДТП, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу його складових, в тому числі ПДВ (а.с.9, 17-19).
У відповідності до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.ст.22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього Закону України встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п.14 роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України, зокрема, про відшкодування збитків у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна.
Таким чином, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, роз'яснень, встановлених обставин справи й того, що страхове товариство виплатило позивачеві страхове відшкодування, виходячи з розміру матеріального збитку, визначеного у названому вище звіті, а іншого розміру матеріального збитку в цьому звіті не визначено, до того ж, позивач не просить стягнути з відповідача матеріальний збиток без урахування коефіцієнту зносу, хоча в силу наведених вище роз'яснень та вимог закону має на це право, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення у повному обсязі вимоги позивача щодо відшкодування йому майнової шкоди, яка не покривається виплатою страхового відшкодування страховиком, для повного відшкодування вартості відновлювального ремонту та часткового задоволення вимоги про моральне відшкодування у визначеному судом розмірі, оскільки це відповідає вимогам розумності та справедливості за встановлених обставин справи.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
ОСОБА_5