Справа № 442/5870/16 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/783/1746/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.
Категорія: 58
29 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,
за участі секретаря: Куцика І.Б.,
з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ КБ "ПриватБпнк" - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, -
У вересні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом, в якому просив звільнити заставлене майно з -під арештів, накладених постановами ВП №46650554, від 10.07.2015 року, ВП №50128369 від 20.04.2016 року, ВП №51135905, від 19.05.2016 р., винесеними відділом Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, а саме: квартиру, загальною площею 72,70 кв.м., житловою площею 46,00 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1., стягнути судовий збір
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року позов задоволено.
Звільнено з-під арешту іпотечне майно: квартиру, загальною площею 72,70 кв.м, житловою площею 46,00 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_2, на яке було накладено арешт, на підставі постанов ВП №46650554 від 10.07.2015 року, ВП "50128369 від 20.04.2016 року, ВП №51135905 від 19.05.2016 року, винесеними відділом Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції.
Стягнуто з ОСОБА_2 1378 грн. судового збору.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 грудня 2016 року заяву ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року - залишено без задоволення.
Заочне рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2
В апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не надав доказів, що квартира, яка належить йому на праві власності, може належати ПАТ КБ «ПриватБанк», жодних змін в реєстрах прав власності щодо переходу власності такого права до позивача не відбулось. Крім того, жодного рішення про звернення на предмет іпотеки, в тому числі і в межах процедури виконавчого провадження, немає.
Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника ПАТ КБ "ПриватБпнк" - ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За змістом п.1 ч.1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (частина восьма статті 54 Закону України «Про виконавче провадження
Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання здійснюється за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має пріоритет перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Судом та матеріалами справи установлено, що 19 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» було укладено кредитний договір № LVDRGA0000000013.(а.с. 2-4)
В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено Іпотечний договір від 19 серпня 2008 року із ОСОБА_5, згідно умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно - квартиру, загальною площею 72,70 кв.м., житловою площею 46,00 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_3.(а.с. 8-11)
На підставі постанов про арешт майна боржника, винесеними відділом Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, на дану квартиру накладено арешт. Зокрема:
ВП №46650554 від 10.07.2015 року за виконавчим листом №442/1499/14-ц, виданим 28.01.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом про стягнення коштів на користь КС «Львівська» в розмірі 75843,07 грн.;
ВП №50128369 від 20.04.2016 року, за виконавчим листом, виданим Третейським судом при Асоціації «Дніпровський банківський союз» судом №200/1499/14-ц, від 02.07.2014 року про стягнення заборгованості за договором № Б/н станом 31.08.2013 року в сумі 24555,26 грн. та судових витрат 743,60 грн.
ВП №51135905, від 19.05.2016 р. за виконавчим листом, виданим Дрогобицьким міськрайонним судом №442/1499/14-ц, від 28.01.2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором 2011-1319 від 25.06.2011 року в сумі 75047 грн. та судовий збір в сумі 796,07 грн.
Враховуючи наведене та те, що постанови про арешт майна та заборона на його відчуження винесені значно пізніше, ніж Договір іпотеки ( 19.08.2008 р), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що арешт на предмет іпотеки, який накладено в порядку примусового виконання виконавчих листів, є порушенням передбаченого ч.8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» і ч.6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритету права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки. А відтак, з метою відновлення та захисту прав іпотекодержателя суд правомірно звільнив з під арешту іпотечне майно.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Крайник Н.П.
ОСОБА_6