Справа № 466/9920/16-ц
«23» червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.
при секретарі Дмитришин Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування" до ОСОБА_1, третьої особи - приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
у листопаді 2016 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування" (далі - позивач, ПрАТ«СК « АХА Страхування») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 650 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зіслалося на те, що 20 листопада 2014 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування та ОСОБА_2 було укладеного договір добровільного страхування наземного транспорту №52465а4вса (надалі - Договір), відповідно до умов якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1.
16 червня 2015 року о 12:00 по вул. Шевченка у м. Львові сталося дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», д.н.з. В С1597СХ, яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_2Л.), та автомобілем марки «Фольксваген Транспортер», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_1.
Згідно з довідкою № 66196905 про ДТП та постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2015 року, ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 п. 10.9 ПДР України (ст. 124 КпАП України).
25 червня 2015 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування і надав усі необхідні документи.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №1.003.15.08821/VESK014376 від 26.06.2015 року та умов Договору страхування №52465а4вса від 20.11.2014 року, розмір страхового відшкодування склав 33326,52 грн., яке AT «CK АХА Страхування» було оплачено на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля.
Цивільно-правову відповідальність відповідача ОСОБА_1 було застраховано у приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (поліс № АІ/3802583 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
30 листопада 2015 року позивачем по справі було направлено на адресу ПрАТ « АСК « ІНГО Україна» заяву про виплату страхового відшкодування за полісом. Заява була задоволено частково та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 20 676,52 грн.
За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 12650 грн.
У процесі розгляду справи до участі в справі в якості третьої особи було залучено приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».
Представник ПрАТ » СК «АХА Страхування» в судове засідання не з'явився та подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги, просить суд розглядати справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, які викладенні у письмовому поясненні.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, представника ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» ,з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналу.
Судом встановлено, що 20 листопада 2014 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладеного Договір добровільного страхування наземного транспорту №52465а4вса, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль НОМЕР_3.
16 червня 2015 року о 12:00 по вул. Шевченка у м. Львові сталося дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», д.н.з. В С1597СХ, яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_2Л.), та автомобілем марки «Фольксваген Транспортер», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_1.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова № 466/4627/15-п від 26 червня 2015 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за те, що він 16 червня 2015 року о 12.00 год., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Шевченка,315 у м. Львові, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_4, завдавши автомобілям технічних ушкоджень (а.с.11).
Як встановлено у звіті №1227/15 від 26.06.2015 року, складеному фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. ВС 1597СХ, складає 34 760, 47 грн.(а.с.14-16)
У зв'язку з настанням страхового випадку ПрАТ «СК «АХА Страхування» складено страховий акт №1.003.15.08821/VESKО14376 від 26.06.2015 року, в якому зазначені підстави для проведення страхової виплати, реквізити, за якими таку необхідно провести, інформація про страховий випадок.
Як вбачається з платіжного доручення №182 478 від 30.06.2015 року, АТ «СК «АХА Страхування» перерахувала ОСОБА_2 33326,52 грн. відшкодування згідно акту №VESKО14376/2015.
30 листопада 2015 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося з заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» у розмірі 33326,52 грн. у зв'язку з настанням страхового випадку з вини ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».
ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» сплатило на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування в розмірі 20 676,52 грн.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові від 20 січня 2016 року №6-954цс16.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь держави судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 511, 599, 636, 979, 990, 993,999, 1166, 1187, 1188,1192 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування" страхове відшкодування в порядку регресу 12 650 грн. ( дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят гривень) та 1378 грн. ( одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) витрат по оплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_6