465/1767/17
Іменем України
31.05.2017 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
Головуючого - судді Масендич В.В.
при секретарі - Левицькому М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м.Львові, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивує тим, що інспектором взводу № 1 роти № 2, батальйону № 4 УПП у м. Львові ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2, було винесено постанову Серії АР № 540496 по справі про адміністративне правопорушення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять ) гривень, посилаючись на те, що відповідно до постанови від 15.03.2017 р. на нього накладено адміністративне стягнення за те, що 15.03.2017 року о 23:00 год. в м. Львові на пл. Двірцевій, 1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зупинку на пішохідному переході позначеному знаками 5.25 (1), 5.35 (2) та не виконав вимогу дорожнього знаку 3. 22 «Рух праворуч заборонений»,чим порушив п. 8. 4 В. та 15. 3Г ПДР України. Позивач вчинення даного правопорушення заперечує, так як не порушував ПДР, вказана постанова є неправомірною. Позивач зазначає, що постанова Серії АР № 540496 складалася біля його автомобіля в його присутності, інспектором УПП у м. Львові жіночої статі, ім'я інспектора позивачу не відоме. Як вбачається з вищевказаної постанови, її складав та підписував ОСОБА_2, що є особою чоловічої статі. Вважає, зазначену постанову складену інспектором взводу № 1, роти № 2, батальйону № 4 УПП у м. Львові ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 не об'єктивною та сфальсифікованою, такою, що не відповідає дійсності, складеною з порушенням вимог чинного законодавства. Інспектор жіночої статі, яка не представилася, не назвала своєї посади, не була інспектором УПП м. Львова, оскільки протокол складений інспектором Сташкевичем Андрієм Михайловичем. Просить позов задоволити.
Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився,про причини неявки суд не повідомив, хоча належно повідомлений про час і місце розгляду справи, надіслав заперечення, у якому зазначає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України, винесена правомірно. Просить в задоволенні позову відмовити. За таких обставин, суд вважає за можливе справу розглядати у його відсутності.
Згідно ст.128 КАС України суд вважає, що справу слід слухати його відсутності на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно змісту ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.24 Постанови пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як встановлено судом, відповідно до постанови інспектора серії АР № 540496 взводу № 1 роти № 2, батальйону № 4 УПП у м. Львові ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, від 15.03.2017 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді 255,00 грн. штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України, за те, що 15.03.2017 року о 23:00 год. в м. Львові на пл. Двірцевій, 1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зупинку на пішохідному переході позначеному знаками 5. 25(1), 5. 35(2) та не виконав вимогу дорожнього знаку 3. 22 «рух праворуч заборонений»,чим порушив п. 8. 4 В. та 15. 3Г ПДР України.
Однак, як зазначає позивач, постанова Серії АР № 540496 складалася біля автомобіля позивача в його присутності, інспектором УПП у м. Львові жіночої статі, проте, як вбачається з вищевказаної постанови, її складав та підписував ОСОБА_2, що є особою чоловічої статі.
Як вбачається з інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в не автоматичному режимі зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р за № 1408/27853 «Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих проток про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.»
Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем суду не надано жодних доказів у підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Безпідставним є посилання представника відповідача на відеоматеріали з камери нагрудного реєстратора поліцейського як на підтвердження факту скоєння правопорушення позивачем, оскільки,з наданого запису не вбачається скоєння ОСОБА_1. адміністративного правопорушення, а тому даний запис не може слугувати належним та допустимим доказом правомірності прийнятого відповідачем рішення.
Таким чином,оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи із ст. 9 КпАП України у ОСОБА_1 в даному випадку відсутнє адміністративне правопорушення (поступок), оскільки в його діях не була протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, якою було б порушено ч.1 ст.122 КУпАП.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку , що позов підставний та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-14,158-163,167 ,171-2 КАС України,суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задоволити .
Постанову серії АР № 540496 від 15.03.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесену інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП м.Львова ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10днів з дня її проголошення.
Суддя: Масендич В.В.