Справа № 454/1450/17
06 липня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
при секретарі Коваль Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сокальської районної ради Львівської області, Комунальний заклад Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня», Львівська обласна рада, Комунальна установа Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» до ОСОБА_1 з про відшкодування витрат лікувальних закладів на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
Прокурор Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Сокальської районної ради до районного бюджету Сокальського району Львівської області кошти, витрачені КЗ Сокальською районною радою «Сокальська центральна районна лікарня» на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у розмірі 859,20 грн., а також стягнути на користь Львівської обласної ради до обласного бюджету м. Львова понесені Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у розмірі 3483 грн. 48 коп. В обґрунтування позову вказав, що вироком Сокальського районного суду Львівської області від 09.03.2017 року по справі № 454/193/17-к, який набрав законної сили ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.123 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов»язки.
Вироком суду встановлено, що 01.11.2016р. о 20.00 год. в приміщенні кухні квартири, де відповідач проживає разом з сім'єю, за адресою: вул. Шашкевича, 42/2 в м. Сокаль Львівської області, на побутовому грунті виник конфлікт між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, під час якого ОСОБА_2 ручкою від дерев'яного крісла умисно наніс їй тілесні ушкодження, у вигляді кровопідтьоку задньої поверхні лівого стегна. ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_2 обернувся до неї спиною, будучи згідно висновку судово-психіатричної експертизи в стані сильного душевного хвилювання, взяла на тумбочці кухонний ніж, яким умисно нанесла п'ять ножових поранень в область спини чоловіка, в результаті чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани правої половини грудної клітки по задньо-паховій лінії, що проникла в грудну порожнину та супроводжувалась накопиченням повітря в плевральній порожнині, чотирьох проникаючих ран на спині, які утворились від гострого плоского колюче-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа. Рана, яка проникла в плевральну порожнину за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, у стані сильного душевного хвилювання, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 123 КК України.
Як вбачається з листа Комунального закладу Сокальської районної ради «Сокальська центральна районна лікарня» від 21.04.2017 №931/01-3 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сокальської ЦРЛ з 01.11.2016 по 04.11.2016, з діагнозом - відкрита травма грудної клітки, пневмоторакс.
При цьому, загальна сума затрачених коштів на лікування ОСОБА_2 Сокальською ЦРЛ становить 859,20 грн. та станом на день пред'явлення позову ОСОБА_1 не відшкодовані.
Згідно листа Комунальної установи Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» від 26.04.2017 №528 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в 1-му торакальному відділенні з 04.11.2016р. по 30.11.2016р., з діагнозом - ЗЗТБ, проникаючі ножеві поранення грудної клітки справа.
Загальна сума затрачених коштів Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» на лікування ОСОБА_2 становить 3483,48 грн., котрі станом на день пред'явлення позову ОСОБА_1 не відшкодовані.
Прокурор Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, надала суду заяву, в якій просила позов задоволити, та проводити розгляд справи у її відсутності.
Представники позивачів в судове засідання не прибули, надали суду заяви в якій вказують, що заявлені прокурором позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити, розгляд справи просили проводити без їх участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надала суду заяву в якій вказує, що позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення, розгляд справи просить проводити без її участі.
Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної цивільної справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Цивільного кодексу України, інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Судом встановлено, що вироком Сокальського районного суду Львівської області від 09.03.2017 року по справі № 454/193/17-к, який набрав законної сили ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.123 КК України. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяла ОСОБА_2 тілесні ушкодження які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень заподіяного у стані сильного душевного хвилювання.
Як вбачається з листа Комунального закладу Сокальської районної ради «Сокальська центральна районна лікарня» від 21.04.2017р. №931/01-3 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сокальської ЦРЛ з 01.11.2016р. по 04.11.2016р., з діагнозом - відкрита травма грудної клітки, пневмоторакс.
При цьому, загальна сума затрачених коштів на лікування ОСОБА_2 Сокальською ЦРЛ становить 859, 20 грн.
Згідно листа Комунальної установи Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» від 26.04.2017 №528 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в 1-му торакальному відділенні з 04.11.2016р. по 30.11.2016р., з діагнозом - ЗЗТБ, проникаючі ножеві поранення грудної клітки справа.
Загальна сума затрачених коштів Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» на лікування ОСОБА_2 становить 3483,48 грн.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок щодо захисту інтересів держави.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом (ст.. 1166 ЦК України).
Згідно ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» є роз'яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 16.07.1993р. № 545 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012р. № 868) та відповідно до вимог ст. 1206 Цивільного кодексу України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідок, виданих Комунальним закладом Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» та Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», вартість лікування потерпілого ОСОБА_2, понесених закладом охорони здоров'я становить 4342 гривень 68 копійок.
Несвоєчасна сплата сум, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину призводить до ненадходження у місцевий бюджет грошових коштів, звідки фінансується лікарня, чим можуть бути порушені інтереси держави.
Враховуючи, що позивачі, є комунальними установами, які дотуються з місцевого бюджету, а у зв'язку з лікуванням потерпілого було витрачено державні кошти, які підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області держави в особі Сокальської районної ради Львівської області, Комунального закладу Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня», Львівської обласної ради, Комунальної установи Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що є всі законні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, кошти на користь Сокальської районної ради до районного бюджету Сокальського району Львівської області, витрачені Комунальним закладогм Сокальською районною радою «Сокальська центральна районна лікарня» на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 859 (вісімсот п»ятдесят дев»ять) грн. 20 коп.
Стягнути із ОСОБА_1, кошти на користь Львівської обласної ради до обласного бюджету м. Львова понесені Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 3483 (три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.
Головуючий: Т. В. Струс