Справа № 454/1493/17
07 липня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
при секретарі Коваль Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Позивач посилається на те, що шлюб з відповідачем вони зареєстрували 13 лютого 1993 року у Сокальському райвідділі ЗАГСу Львівської області, про що було зроблено актовий запис № 22. Від шлюбу у сторін є повнолітня дочка. Вказувала на те, що шлюбні відносини з відповідачем фактично припинені, та спільним побутом не пов»язані. Позивач, вважає, що сім'я розпалася остаточно, відновлена бути не може, тому просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не прибула, надала суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, надав суду заяву в якій вказує, що позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення, розгляд справи просить проводити без його участі.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Матеріалами справи встановлено, що 13 лютого 1993 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії III-СГ № 270040.
Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, сім'я розпалася та існує формально.
Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз", підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке відповідає вимогам СК України, інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що сторони примирюватись не бажають, втратили взаємні подружні почуття, між ними виникли відносини які не сприяють збереженню їх сім"ї, обоє не бажають зберігати шлюб.
Керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 13 лютого 1993 року у Сокальському райвідділі ЗАГСу Львівської області, актовий запис № 22, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення, протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.
Головуючий: Т. В. Струс