54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
27.07.2009 р. № 2а - 2029/09/1470
м.Миколаїв
12:10
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н.А.,
за участю представників:
позивача: Остапенко Л.М. -дов. №1065/10/10-010 від 29.05.2009,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомЮжноукраїнська об'єднана ДПІ в Миколаївській області, вул. Комсомольська, 3,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55001
доПП ОСОБА_1., АДРЕСА_1
простягнення 1254,11 грн., з яких: 1251,58 грн. заборгованості по єдиному податку та 2,53 грн. пені,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1254,11 грн., з яких: 1251,58 грн. заборгованості по єдиному податку та 2,53 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою (арк.спр.27), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 25.05.2009, не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.
Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 27.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрована Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області 11.09.2007 за №25250000000004103, перебуває на обліку в ДПІ Южноукраїнського району та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.1999 року (арк.спр.9, 15).
Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ч.5 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.
05 грудня 2007 року відповідач подав заяву до державної податкової інспекції Южноукраїнського району Миколаївської області про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік, та обрав такий вид діяльності, як виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів (класифікатор виду економічної діяльності 20.30.0 -як виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів) (арк.спр.12).
Рішенням Южноукраїнської міської ради від 12 червня 2007 року № 355 “Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 13.06.2003 №12/43 «Про затвердження ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб на території м.Южноукраїнська»ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності, в січні 2008 році становила 190,0 грн. з лютого і щомісяця становила 180,0 грн. (арк.спр.13).
Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення п.6 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” вчасно не сплатив єдиний податок за січень-листопад 2008 року, в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом в сумі 1990,0 грн. (арк.спр.7). Відповідач зазначену заборгованість по єдиному податку сплатив частково в сумі 738,42 грн., що підтверджується наданою позивачем обліковою карткою платника по сплаті єдиного податку (арк.спр.181-20), в зв'язку з чим заборгованість по єдиному податку складає 1251,58 грн.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми пені сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
В зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного податку, позивач нарахував йому пеню на суму 4,11 грн., яку відповідач сплатив частково в сумі 1,58 грн., в зв'язку з чим заборгованість по пені складає 2,53 грн.
Станом на час розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість по недоїмці та пені в сумі 1254,11 грн.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, код. 2815604379) на користь Державного бюджету України (р/р 35211002003235 в ГУДК в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 34597091) 1254,11 грн., з яких: 1251,58 грн. заборгованості по сплаті єдиного податку та 2,53 грн. пені.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності
зі ст. 163 КАС України та підписана суддею 19.10.2009