54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
27.05.2009 р. № 2а - 737/09/1470
м.Миколаїв
12:45
Миколаївський оружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1. - паспорт НОМЕР_1 виданий 09.04.2001 Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області,
представника відповідача: Сороки О.А. -лов. ;921 від 26.05.2009,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1., АДРЕСА_1
доВійськова частина А1594, Очаків,Миколаївська область,57500
провизнання неправомірним та скасування п.3 наказу командира військової частини А 1594 від 20.02.2009 року №129 «Про приведення військового звання старшини1 статті вс/к ОСОБА_1. до вимог чинного законодавства»,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування п.3 наказу командира військової частини А-1594 від 20.02.2009 року №129 «Про приведення військового звання старшини1 статті вс/к ОСОБА_1. до вимог чинного законодавства», посилаючись на порушення при виданні наказу приписів ст.ст.1212, 1215 ЦК України, оскільки враховуючи відсутність вини позивача у безпідставному отриманні виплачених позивачу кошти, вони не можуть вважатись безпідставно набутими.
Відповідач вимоги ухвали суду від 03.04.2009 не виконав, заперечень проти позову не надав. Представник у судовому засіданні проти позову заперечує, вказуючи на правомірність оскаржуваного наказу.
Під час розгляду справи, позивач та представник відповідача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 27.05.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Позивач, ОСОБА_1, з 25.05.2001 року проходить військову службу в Військовій частині А-1594.
20.05.2002 згідно положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних сил України затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 (далі Положення) командиром військової частини А-1594 був виданий наказ №355 про присвоєння позивачу військового звання «Старшина 2 статті»(арк.спр.6).
Між тим, відповідно до ст.5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25.03.1992 №2232-XII (надалі -Закон №2232-XII) та п.«б»статті 23 Положення військове звання «Старшина 2 статті»може бути присвоєно тільки тим військовослужбовцям рядового складу, які закінчили спеціальні курси в навчальних військових частинах (центрах) за програмою підготовки сержантів (старшин) і призначені на посади сержантів (старшин).
Військовою прокуратурою проведена перевірка, якою встановлено, що на час присвоєння позивачу військового звання «Старшина 2 статті», останній перебував на посаді старшого водолаза - розвідника 2-го гарнізону, для якої штатом частини передбачено військове звання «Старший матрос».
11.02.2009 року заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону заявлено протест №502 на підставі якого 20.02.2009, командиром військової частини А1594 був виданий наказ №129 «Про приведення військового звання старшини 1 статті вс/к ОСОБА_1. до вимог чинного законодавства»(арк.спр.9-10), яким визнано недійсним та таким, що суперечить чинному законодавству наказ командира військової частини А-1594 №355 від 20.05.2002 року в частині присвоєння матросу ОСОБА_1. військового звання «Старшина 2 статті»; встановлено військове звання старшині 1 статті вс/к ОСОБА_1. згідно штатної категорії, на момент видання наказу №355 від 20.05.2002 року, який не відповідає вимогам чинного законодавства, матрос, а також пунктом 3 наказу утримано з грошового забезпечення позивача безпідставно отримані кошти в сумі 2144,0 грн.
Позивачем оскаржується саме п.3 наказу №129 від 20.02.2009.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статті 1212 та 1215 Цивільного кодексу України передбачають, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Оскільки кошти в сумі 2144,0 грн. були нараховані позивачу в зв'язку з присвоєнням йому чергового військового звання та набуті ним на підставі наказу командира військової частини А-1594 від 20.05.2002 №355, вини та недобросовісності позивача в безпідставному отриманні коштів відповідачем суду не доведено, тому у відповідача були відсутні підстави для утримання їх з грошового забезпечення позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись ч.1 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати неправомірним таскасувати п.3 наказу командира Військової частини А-1594 від 20.02.2009 №129 «Про приведення військового звання старшини 1 статті вс/к ОСОБА_1. до вимог чинного законодавства».
3. Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий 09.04.2001 Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області, ідент. код 3016202295) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 19.10.2009