№ 2а-357/09/0812
29 вересня 2009 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Наумової І.Й.
при секретарі Горохов А.В.
за участю представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної служби охорони при УМВС України про невиплату в повному обсязі вихідної допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію,
25.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вищевказаними вимогами. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він в період з 31.10.1988 р. по 23.03.1992 р. та з 04.04.1994 р. по 31.03.2009 р. працював в органах МВС м. Запоріжжя в Управлінні державної служби охорони при ГУМС. Позивач зазначає, що після звільнення 31.03.2009 р. у зв'язку з виходом на пенсію, відповідачем не виплачено в повному обсязі вихідну допомогу при звільненні з органів МВС на пенсію в розмірі 4525 грн. 88 коп.
У судове засідання позивач не з'явився, в матеріалах справи присутня заява з клопотанням розглянути справу у його відсутність.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував відносно задоволення заявлених позовних вимог, оскільки вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача. Заперечення ґрунтуються на наступному. Порядок призначення одноразової вихідної допомоги при звільненні зі служби регламентується Законом України № 2262 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року та Постановою КМУ від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (надалі - Постанова КМУ № 393). Статтею 9 Закону України № 2262 (зі змінами, що набрали чинність з 01.01.2007 року) визначено, що «особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.» Посилання позивача, що він при звільненні у 1992 році вихідну допомогу не отримував є безпідставними. Така вихідна допомога була йому виплачена у квітні 1992 р. про що є підтвердження - розрахунковий лист за квітень 1992 р.
Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши заперечення представника відповідача, заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач в період з 31.10.1988 р. по 23.03.1992 р. та з 04.04.1994 р. по 31.03.2009 р. працював в органах МВС м. Запоріжжя в Управлінні державної служби охорони при ГУМС. Позивач просить стягнути з відповідача не отриману ним вихідну допомогу при першому звільненні за період роботи з 31.10.1988 р. по 23.03.1992 р. в сумі 4525 грн. 88 коп., яку визначив виходячи з порядку нарахування вихідної допомоги встановленого на сьогоднішній день, але не вказав, що ним вже отримана вихідна допомога в розмірі 1000 руб. при першому звільненні 23.03.1992 р., що підтверджується розрахунковим листом, наданого представником відповідача. При звільненні позивача у зв'язку з виходом на пенсію (31.03.2009 р.) йому була нарахована вихідна допомога в порядку установленому Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року та Постановою КМУ від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Стаття 9 вищевказаного Закону передбачає, що «особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Державної служби охорони при УМВС України про невиплату в повному обсязі вихідної допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Комунарський районний суд м.Запоріжжя, заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.Й.Наумова