№ 2а-24/09/0812
23 вересня 2009 року м. запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Наумової І.Й.
при секретарі Горохові А.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по невиплаченої в повному обсязі в 2007-2008 роках допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У жовтні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася з вищевказаними вимогами. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 01.07.2007 року вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що на підставі ч.1, 2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було передбачено ч.2 ст.56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007р.» та дорівнював різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст.56, 71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007р.», якою була зупинена дія ст.43 ЗУ « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням », визнані неконституційними. Тому, відповідно до Рішення Конституційного Суду, з 09.07.2007р. та до моменту прийняття 28.12.2007р. ЗУ « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням » № 107-VI, діяла ст.43 ЗУ « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням » від 18.01.2001р., яка встановлює розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, позивач вважає, що вказана допомога виплачується їй не в повному обсязі. Також, позивач зазначила, що вона зверталася до відповідача з письмовою заявою про здійснення їй перерахунку та виплату недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в задоволенні якої їй було відмовлено.
У судовому засіданні позивач підтвердила зазначені в позові обставини, підтримала позовні вимоги, просила ухвалити рішення та визнати дії відповідача по призначенню, нарахуванню та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу за період 2007-2008 роках.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволені з наступних підстав: ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПСЗН та з 01 липня 2007 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Управління є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про Державний бюджет України. Управління при здійсненні своїх делегованих повноважень за бюджетним призначенням відповідно до ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, згідно розміру і в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова від 27.12.2002 № 1751) виплатило позивачу зазначену допомогу в повному обсязі. Доказом цього є довідка від 04.02.2009 року № 364. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 про визнання неконституційними норми Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині призупинення на 2007 рік дії частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу УІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на теперішній час не може бути реалізовано, оскільки не було внесено змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і не було збільшено фінансування виплат вищезазначеної допомоги.
Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
17.05.2007 року ОСОБА_1 народила дитину - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6). З 01.07.2007 року знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою № 3117 (а.с.7 ).
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення. Отже пункт статті Закону «Про державний бюджет на 2007 рік», на який посилається позивач, втратив чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України тобто з 09.07.2007 року, тому позовні вимоги з першого січня 2007 року по 09.07.2007 рік задоволені бути не можуть.
Також, рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було опубліковано в Офіційному віснику України від 27.07.2007 року, що є офіційним виданням, тому рішення вважається таким, яке доведено до відома громадянам України. Ч. 2 ст. 99 КАС України визначає річний строк позовної давності, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернулась до суду лише в жовтні 2008 року, а тому позовні вимоги позивача за період з 01.07.2007 року по 13.10.2007 року - задоволенню не підлягають у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, оскільки представник відповідача наполягав на застосуванні зазначеного строку.
Отже вимоги за 2007 рік підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 87, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по невиплаченої в повному обсязі в 2007-2008 роках допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради за період з 14 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та провести відповідні виплати з урахуванням проведених.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Комунарський районний суд м.Запоріжжя, заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.Й.Наумова