Україна
14 жовтня 2009 р. справа № 2а-13866/09/0570
час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Абралава Н.Т.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства Маріупольське Бюро технічної інвентаризації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконними та зобов,язання вчинити певні дії,-
Позивач звернуся з адміністративним позовом до міського комунального підприємства Маріупольське Бюро технічної інвентаризації, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконними та зобов,язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Ним були укладені та нотаріально посвідчені договори іпотеки від 12.06.08р., 05.07.08р., 16.10.08р., 25.10.08р., 07.02.09р., згідно яких, позивачем були передані у борг грошові кошти. До теперішнього часу суми боргу не повернуті, вимоги позивача по виконанню зобов,язань за договорами залишенні без задоволення. Сторони домовились, що у разі не виконання договірних зобов,язань, забезпечених іпотекою, право власності на предмет іпотеки переходить позивачу (Іпотекодержателю).
Позивач звернувся до відповідача з заявою № 20 від 20.05.09р. для реєстрації права власності на предмет іпотеки, однак відповідач у відповіді № 246 від 19.05.09р. відмовив позивачу в реєстрації права власності за договорами іпотеки, оскільки в переліку правовстановлюючих документів, які є підставою для реєстрації права власності, відсутній договір іпотеки.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Треті особи у судове засідання не з,явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем були укладені та нотаріально засвідчені договори іпотеки: від 12 червня 2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_11 укладений договір іпотеки № 2981; від 05 липня 2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 укладений договір іпотеки № 4574; від 16 жовтня 2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладений договір іпотеки № 6859; від 25 жовтня 2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 укладений договір іпотеки № 7079; від 07 лютого 2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 укладений договір іпотеки № 517.
Зазначеними договорами забезпечуються зобов,язання, що виникли у іпотекодавців на підставі договорів позики грошей, укладених між іпотекодавцями та іпотекодержателем - ОСОБА_1 , тобто позивачем були передані у позику грошові кошти під іпотеку квартир.
Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб,єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» закріплені принципи державної реєстрації прав, зокрема у ч.1 вказано, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов,язковій державної реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.4 цього Закону обов,язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.
Як вбачається з наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» № 7/5 від 07.02.2002 року, до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності відносяться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв,язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотеко держателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
Виходячи з загального принципу пріоритетності законів над іншими нормативно-правовими актами, суд вважає, що для вирішення спірного питання, пов,язаного з іпотекою нерухомого майна, суд застосовує положення Закону України від 05.06.2003р. № 898-ІУ «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Статтею 1 Закону «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов,язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов,язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотеко держателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотеко держателя не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов,язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Згідно ст. 18 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви право володільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за якими виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина. Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежнь проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об,єкт нерухомого майна. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об,єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» містить перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав на нерухоме майно, до яких належать, зокрема, договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно.
На звернення позивача від 12.05.2009р. міським комунальним підприємством Маріупольське Бюро технічної інвентаризації надано відповідь про відмову у реєстрації права власності на предмет іпотеки за договорами іпотеки від 12.06.2008р. № 2981, 05.07.2008р. № 4574 , 16.10.2008р. № 6859, 25.10.2008р. № 7079, 07.02.2009р. № 517.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державній реєстрації права може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулась особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб,єктом права власності на даний об,єкт нерухомого майна або представником такого суб,єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документами, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Згідно ч.3 ст.24 вищезазначеного Закону відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Посилання відповідача на те, що договір іпотеки не передбачений переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об,єкти нерухомого майна є необґрунтованими, оскільки зазначений перелік договорів не є вичерпним, а містить визначення деяких видів договорів, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності на нерухоме майно.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до міського комунального підприємства Маріупольське Бюро технічної інвентаризації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконними та зобов,язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до міського комунального підприємства Маріупольське Бюро технічної інвентаризації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконними та зобов,язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати незаконними дії міського комунального підприємства Маріупольське Бюро технічної інвентаризації щодо відмови у реєстрації права власності на предмет іпотеки за договорами іпотеки від 12.06.2008р. № 2981, 05.07.2008р. № 4574 , 16.10.2008р. № 6859, 25.10.2008р. № 7079, 07.02.2009р. № 517.
Зобов,язати Міське комунальне підприємство Маріупольське Бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності за ОСОБА_1 за договорами іпотеки від 12 червня 2008р. № 2981 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею - 44,5 кв.м.; від 05 липня 2008р. № 4574 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею - 29,8 кв.м.; від 16 жовтня 2008р. № 6859 між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на квартиру № 15 у будинку № 3, п,ятий квартал в м. Маріуполі Донецької області, загальною площею 51,91 кв.м., житловою площею - 27,57 кв.м.; від 25 жовтня 2008р. № 7079 між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею - 17,0 кв.м.; від 07 лютого 2009р. № 517 між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею - 27,3 кв.м.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Папазова Г.П.