05 липня 2017 рокусправа № 320/2919/17(2-а/320/125/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2017 р. в справі № 320/2919/17 за позовом Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору,
Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - УПФУ) звернулось до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови від 14.04.2017 р. ВП № 53715872 в частині стягнення з УПФУ виконавчого збору в розмірі 12800 грн.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2017 р. позов повернуто позивачеві з підстав порушення правил предметної підсудності справи.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, прийняти нову ухвалу про відкриття провадження у справі. Апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 18 КАС України, в частині неврахування, що постанова державного виконавця, яка оскаржується, стосується примусового виконання рішення щодо соціальних виплат.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України дана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, оскільки предметом оскарження є рішення органу державної влади, яке не стосується випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 18 КАС України.
Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом даного позову є правомірність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 р. ВП № 53715872 в частині стягнення з боржника УПФУ виконавчого збору в розмірі 12800 грн. Дана постанова прийнята державним виконавцем у виконавчому провадженні, відкритому на виконання виконавчого листа, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області в адміністративній справі № 2а-17617/11, про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни.
Частиною першою статті 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частин 1 та 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р. та був чинним на час виникнення спірних правовідносин (14.04.2017 р.), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відтак, постанова державного виконавця в частині стягнення виконавчого збору відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржується до адміністративного суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
Вищим адміністративним судом України в постанові Пленуму від 13.12.2010 р. № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» висловлена така правова позиція, що місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України).
Оскільки в даному випадку предметом оскарження є постанова державного виконавця щодо виконання судового рішення в справі, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, дана справа предметна підсудна саме Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області як адміністративному суду.
Вказані обставини судом першої інстанції не враховано при прийнятті оскаржуваної ухвали, що призвело до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки до компетенції суду апеляційної інстанції не належить вирішення питання відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2017 р. в справі № 320/2919/17 задовольнити частково.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2017 р. в справі № 320/2919/17 за позовом Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору скасувати.
Направити справу № 320/2919/17 для продовження розгляду до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: І.В. Юрко