Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2017 р. Справа № 805/1698/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 27 березня 2017 року звернувся до Краматорського міського військового комісаріату Донецької області з метою внести відповідну інформацію в військово - облікові документи, а саме: провести запис в пункті 20 військового квитка офіцера запасу про виключення ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату Донецької області, станом на 12 серпня 2009 року та вилучити мобілізаційний припис з проставлянням в розділі 15 військового квитка відмітки про вилучення.
Листом, тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 31.03.2017 року вихідний № 1/3441 позивачу відмовлено у задоволенні його вимоги. Запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу станом на 12 серпня 2009 року не зроблений, мобілізаційний припис на не існуюче мобілізаційне навантаження не вилучено, відмітка про вилучення не поставлена, а ОСОБА_1 повідомлено про те, що «Граничний вік перебування в запасі військовозобов'язаних чоловіків підвищено до 60 років, у зв'язку з чим на теперішній час позивач не досяг граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України та підлягає поновленню на військовому обліку військовозобов'язаних.
Позивач не згоден з такими діями відповідача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позов, у якому просить визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викладена у листі тимчасово виконуючого обов'язки комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 від 31.0.3.2017 року № 1/3441 про відсутність законних підстав для виключення старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату, проведення запису в пункті 20 військового квитка офіцера запасу виключення з військового обліку офіцерів запасу станом на 12.08.2009 року та вилучення мобілізаційного припису з проставлянням відмітки про вилучення в розділі 15 військового квитка; зобов'язати військового комісара Краматорського міського комісаріату Донецької області виключити ОСОБА_1 з обліку офіцерів запасу, провести запис в пункті 20 військового квитка офіцера запасу ОСОБА_1 про виключення старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату Донецької області, станом на 12 серпня 2009 року та вилучити мобілізаційний припис з проставлянням відмітки про вилучення в розділі 15 військового квитка офіцера запасу ОСОБА_1 .
Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідачів через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та надав заперечення.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач 1 - Краматорський міський військовий комісаріат відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013 року (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 369 від 04.06.2015 року) не є юридичною особою, є відокремленим структурним підрозділом Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України та безпосередньо йому підпорядковується, при здійсненні своєї діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», іншими нормативно - правовими актами України.
Наказом Міністра оборони СРСС від 21 серпня 1984 року № 220 ОСОБА_1 було присвоєно первинне офіцерське звання лейтенант.
19 грудня 1984 року прийнято на військовий облік офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату Донецької області.
30 листопада 1987 року наказом Командувача Київського військового округу № 77 ОСОБА_1 було присвоєне чергове військове звання старший лейтенант запасу.
12 серпня 2009 року позивач досяг граничного віку перебування в запасі досягнувши віку 50 років.
27 березня 2017 року позивач звернувся до Краматорського міського військового комісаріату Донецької області з метою внести відповідну інформацію в військово - облікові документи, а саме: провести запис в пункті 20 військового квитка офіцера запасу про виключення його з військового обліку офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату Донецької області, станом на 12 серпня 2009 року та вилучити мобілізаційний припис з проставлянням в розділі 15 військового квитка відмітки про вилучення.
31 березня 2017 року листом тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 за вихідним № 1/3441 позивачу було відмовлено у задоволенні його вимоги, мотивуючи підвищенням віку перебування в запасі військовозобов'язаних чоловіків до 60 років.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, здійснюється Конституцією України, Законами України: «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них указами Президента України та іншими нормативно - правовими актами щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців.
Відповідно до преамбули Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» цей Закон здійснює регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і війську служби» визначено, що військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до ч. 8 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, позивач вважає, що на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 26.03.1986 року № 050 «О введении в действие Наставления по воинскому учету и аттестования офицерского состава запаса ВС СССР» його повинні були виключити з військового обліку офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату Донецької області, послужну карту разом з особовою справою офіцеру перемістити з картотеки загального обліку офіцерів запасу до архіву, а алфавітну карту обліку офіцера запасу алфавітної картотеки загального обліку - до архівної картотеки алфавітних карт офіцерів запасу, викликати позивача для проведення заходів з вилучення мобілізаційного припису та внесення до військового квитка офіцера запасу відповідної інформації про виключення з військового обліку офіцерів запасу у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.
Отже, дійсно станом на 12 серпня 2009 року, ОСОБА_1 , будучи старшим лейтенантом запасу та належить до молодшого офіцерського складу 2 розряду, досяг граничного віку перебування у запасі - 50 років та згідно підпункту 4 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову служу» у редакції яка діяла на той час повинен бути виключений з військового обліку.
Проте, Законом України № 1604-VII від 22.07.2014 року «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який діє з 13.08.2014 року та є чинним на теперішній час, визначено, що граничний вік перебування у запасі для молодшого офіцерського складу 2 розряду складає 60 років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією паспорту громадянина України, а отже не досяг граничного віку перебування в запасі відповідно до діючої редакції Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Отже, з набранням чинності зазначених змін позивач мав бути зарахований у запас, не залежно від того чи перебував він на військовому обліку, оскільки не досяг 60-річного віку, а посилання позивача на статтю 58 Конституції України є не доцільним, оскільки в даному випадку відсутня зворотна дія в часі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки він поновляється на військовому обліку з 2014 року, а не з 2009, тобто після набрання законної сили змін до ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що перебування у запасі та перебування на військовій службі не є тотожними поняттями.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов'язаних.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників і військовозобов'язаних, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форм власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників і військовозобов'язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад (далі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та навчальними закладами незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до ч. 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.
Завдання військового обліку:
утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період;
проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов'язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов'язаних;
бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Відповідно до ч. 1 Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників, військовий облік військовозобов'язаних і призовників являє собою загальнодержавну систему обліку та аналізу призовних ресурсів у державі, придатних до військової служби. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міноборони, МВС, Служби безпеки, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Згідно частини 2 Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників, облік офіцерів запасу Служби безпеки, Управління державної охорони та військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки ведеться в порядку, що установлюється відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони та Службою зовнішньої розвідки.
Відповідно до ч. 3 Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників, Військовий облік військовозобов'язаних і призовників проводиться згідно із Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» і цим Положенням за місцем їх проживання (перебування) з метою:
забезпечення контролю за виконанням громадянами України військового обов'язку і за дотриманням ними встановлених правил військового обліку;
своєчасного бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу;
завчасної підготовки кадрів для заміни військовозобов'язаних, які підлягають призову у разі мобілізації, для планомірного переведення національної економіки, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на функціонування в умовах особливого періоду;
надання допомоги військовим комісаріатам у проведенні оборонних і мобілізаційних заходів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищезазначене, та у зв'язку із зміною граничного віку перебування в запасі та на виконання вищезазначених норм, 31 березня 2017 року Краматорським міським військовим комісаріатом, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на теперішній час не досяг граничного віку перебування у запасі Збройних Сил України та підлягає поновленню на військовому обліку військовозобов'язаних згідно ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд вирішив, що відповідач діяв в рамках діючого законодавства при відмові позивачу у внесенні запису в пункті 20 військового квитка про виключення старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу Краматорського міського військового комісаріату Донецької області, станом на 12 серпня 2009 року відносно вилучення мобілізаційного припису з проставлянням відмітки про вилучення в розділі 15 військового квитка позивача, а тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведені факти порушення його прав.
Отже, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, а адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Тарасенко І.М.