Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 липня 2017 р. Справа № 805/4963/16-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Бабаш Г.П.,
суддів: Аляб'єва І.Г., Голошивця І.О.,
при секретарі - Кочетові В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу №176о/с від 09.11.2016 року про позбавлення військового звання, припинення контракту та звільнення з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; поновлення на військовій службі,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу №176о/с від 09.11.2016 року про позбавлення військового звання, припинення контракту та звільнення з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; поновлення на військовій службі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 1999 року проходив службу в лавах Національної гвардії України. Наказом №675 від 12.10.2016 року т.в.о. командувача Національної гвардії України ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за виконання обов'язків військової служби у нетверезому стані і на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання. 06.12.2016 року ОСОБА_1 повернувся до служби після лікарняного, де йому повідомлено про те, що до військової частини надійшла телеграма, в якій повідомлялось, що командувачем Національної гвардії України видано оскаржуваний наказ №176 від 09.11.2016 року, яким ОСОБА_1 позбавлено військового звання, розірвано контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «в» п. 1 ч. 8 (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку). Позивач вважає спірний наказ незаконним, оскільки він виданий на підставі навмисно підробленого протоколу про військове адміністративне правопорушення, та грубо порушує його конституційні права щодо проходження публічної військової служби. Таким чином, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, в яких останній зазначає, що судами першої та другої інстанцій по справі №805/4255/16-а встановлено всі обставини та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Відповідач вважає, що наказ командувача Національної гвардії України №176 по особову складу від 09.11.2016 року є наслідком наказу командувача Національної гвардії України №675 від 12.10.2016 року, а тому не може бути скасований. Таким чином, відповідач вказує на те, що командувач Національної гвардії України діяв виключно на підставі законодавства України, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та постановами Кабінету Міністрів України, при цьому не порушив ані прав, ані інтересів позивача. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Позивач 19.06.2016 року та 04.07.2017 року до судового засідання не прибув, заяв про розгляд справи у його відсутність не надав.
Разом з цим, 16.06.2017 року та 19.06.2017 року позивач надсилав до суду заяви про відвід від участі в розгляді даної справи суддів Аляб'єва І.Г. та Бабаш Г.П. Зі змісту таких заяв, крім доводів щодо відводу суддів, також вбачається зацікавленість ОСОБА_1 в розгляді даної справи.
Крім того, 06.04.2017 року позивачем надавалась заява про залишення його позову без розгляду, але в подальшому він оскаржив ухвалу, якою його заяву було задоволено. Такі дії позивача, на думку колегії суддів, свідчать про його бажання до розгляду справи по суті.
В той же час, в контексті обґрунтування клопотань щодо відводів суддів Бабаш Г.П. та Аляб'єва І.Г. Бондаренко С.В. зазначав про неможливість прибуття в судові засідання через відсутність грошових коштів.
Відтак, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Також суд вважає необхідним наголосити, що доводи стосовно обмеження позивача у праві на участь в справі в режимі відеоконференції він не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 122-1 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Позивач в обґрунтування своєї апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду та клопотань про відвід суддів Аляб'єва І.Г. та Бабаш Г.П. від 29.06.2017 року посилався на позбавлення судом його права на участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.
Однак, колегія суддів зазначає, що позивачем під час судового розгляду даної справи жодного разу не заявлялось клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції, в яких, відповідно до приписів наведеної норми, повинен бути визначений суд, в якому необхідно забезпечити проведення відеоконференції. Крім того, прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, а не його безпосереднім обов'язком.
Вищенаведені дії позивача колегія суддів вважає такими, що призводять до затягування розгляду даної справи, яка за приписами ст. 122 КАС України має скорочені строки розгляду, а саме 20 днів.
За таких обставин, зважаючи на достатність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 1999 року проходив військову службу в лавах Національної гвардії України та на час звільнення був командиром 1-го патрульного батальйону Військової частини № НОМЕР_1 Східного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України.
Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №134 від 30.06.2015 року вирішено уважати майора ОСОБА_1 на посаді командира 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Східного ОТО (м. Слов'янськ), з 30.06.2015 року та встановити посадовий оклад 1090грн.
08 вересня 2016 року підполковника ОСОБА_1 було доставлено до міського наркологічного диспансеру м. Слов'янська де під час обстеження, було встановлено, що підполковник ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння (вміст алкоголю 1,47 промілей), що підтверджується відповідною довідкою №1710.
08 вересня 2016 року відносно підполковника ОСОБА_1 було складено протокол серії НГ № 001294 про військове адміністративне правопорушення за фактом виконання обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння.
Висновком службового розслідування по факту доставки до міського відділу поліції підполковника ОСОБА_1 та лейтенанта ОСОБА_2 , затвердженого 13.09.2016 року командира військової частини НОМЕР_1 , запропоновано службове розслідування закінчити; факт доставки до міського відділу поліції командира 1 патрульного батальйону підполковника ОСОБА_1 вважати підтвердженим, але без ознак кримінального або адміністративного правопорушення; факт виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані командиром 1 патрульного батальйону підполковником ОСОБА_1 вважати підтвердженим; за порушення статей 49, 59, 102 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, грубе порушення військової дисципліни, перебування на військовій службі в нетверезому стані, враховуючи суспільно-політичну обстановку в державі, а також обсяги і ступінь важливості виконання службово-бойових завдань, клопотати перед вищим командуванням про накладення на командира 1 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - позбавлення військового звання.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 гривень.
Наказом командувача Національної гвардії України від 12 жовтня 2016 року №675 за порушення статей 11, 13, 16, 49, 59, 102, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, враховуючи особисту недисциплінованість, виконання обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння на командира 1-го патрульного батальйону Військової частини №3035 Східного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання “підполковник”.
09.11.2016 року наказом Командувача Національної гвардії України №176о/с «По особовому складу» відповідно до п. 77 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України колишнього підполковника ОСОБА_1 , командира 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України позбавлено військового звання та відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у Запас Збройних Сил за підпунктом «в» пункту один частини восьмої (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку). Підставою видання даного наказу визначено наказ Командувача Національної гвардії України від 12.10.2016 року №675.
10.11.2016 року до командирів військових частин № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 надійшла телеграма, якою доведено до відома, що наказом від 09.11.2016 року №176о/с позбавлено військового звання, припинено (розірвано контракт) та звільнено з військової служби за пп. «в» пункту 1 ч. 8 (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) колишнього підполковника ОСОБА_1 (3035).
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 05.12.2016 року №243/7476/16-п апеляційну скаргу по справі ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Слов'янського міськрайоного суду Донецької області від 16 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_1 за ст. 172-20 ч.1 КУпАП скасовано.
Прийнято нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 172-20 ч.1 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп. закрито за відсутності події та складу в його діях адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У листопаді 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної гвардії України, т.в.о. командувача Національної гвардії України ОСОБА_3 , у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. командувача Національної гвардії України від 12 жовтня 2016 року № 675 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” та поновити ОСОБА_1 у військовому званні “підполковник” (адміністративна справа №805/4255/16-а).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по адміністративній справі №805/4255/16-а за позовом у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовити.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 року по справі №805/4255/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі №805/4255/16-а - залишено без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі № 805/4255/16-а залишено без змін.
Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання до ОСОБА_1 є пропорційним тому порушенню, яке було встановлено під час розгляду справи.
На думку суду, порушення військової дисципліни позивачем, а саме статей 49, 59, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, що було встановлено службовим розслідуванням, є достатньою підставою для прийняття рішення саме про позбавлення військового звання.
Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
Згідно п. 77 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України
від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 року, військовослужбовці можуть бути позбавлені військового звання у зв'язку із засудженням за вчинення злочину, а також у порядку дисциплінарного стягнення.
Про позбавлення військовослужбовців військового звання у порядку дисциплінарного стягнення посадові особи, яким надано таке право Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, видають відповідний наказ.
Військовослужбовці, позбавлені військового звання у порядку дисциплінарного стягнення - виключаються зі списків особового складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) з дня підписання відповідного наказу, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - з дати затвердження акта про здавання і прийняття посади. Початком здавання посади є день, що настає за днем підписання наказу про позбавлення військового звання.
Військові комісари одночасно з прийняттям зазначених осіб на військовий облік присвоюють їм військове звання солдата (матроса) запасу.
Таким чином, беручи до уваги те, що наказом від 12.10.2016 року №675 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлено військового звання, в силу вищезазначених норм останній підлягав звільненню з військової служби.
Враховуючи те, що спірний в даній справі наказ від 09.11.2016 року №176о/с є формою реалізації дисциплінарного наказу відповідача від 12.10.2016 року №675 та прийнятий на його підставі, суд приходить до висновку про обґрунтованість його прийняття командувачем Національної гвардії України.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу №176 від 09.11.2016 року про позбавлення військового звання, припинення контракту та звільнення з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; поновлення на військовій службі - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 04 липня 2017 року.
Повний текст постанови складено 06 липня 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Бабаш Г.П.
Судді Аляб'єв І.Г. Голошивець І.О.