13 грудня 2016 р. Справа № 804/5864/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НОВОФАРМ»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НОВОФАРМ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000324700 від 04.05.2016р.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що у зв'язку з відсутністю нормативно-правового акту, який регулює порядок складання та заповнення декларації з податку на прибуток підприємств, позивач припустився технічної помилки при заповненні уточнюючої декларації за 2013 рік від 29.02.2016 року, та зазначив в рядку 27 суму сплаченого податку на прибуток за весь 2013 рік, в тому числі авансові внески, а в рядку 36 - всю суму авансових внесків з податку на прибуток, що були сплачені протягом 2013 року. При цьому, зазначена технічна помилка не призвела до спричинення шкоди Державному бюджету України. З метою виправлення технічної помилки, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НОВОФАРМ», керуючись рекомендаціями Державної фіскальної служби України «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств», які викладено в листі ДФС від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17, подано 21.03.2016 року до відповідача уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_1. При цьому, в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств від 21.03.2016 року за звітний (податковий) період 2013 рік позивач зазначив уточнюючі розрахунки щодо попередньої декларації від 29.02.2016 року з нарахуванням штрафу у розмірі 3% від суми уточнення, а саме : в рядку 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток під приємств (+, -)» суму - 518 871 грн. (3814644 грн. - 2655773 грн. = 518871грн.); в рядку 31 «Сума штрафу (3 %) при відображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» суму штрафу у розмірі 15566,00грн. = 518 871грн. (сума зазначена в рядку 27) х 3%; в рядку 36 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 26 - рядок 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 34 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30-, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток під приємств (+, -)» суму - 475 779,00 грн. (519018 грн. - 43252 грн. = 475779 грн.); в рядку 39 «Сума штрафу (3 %) при відображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» суму штрафу у розмірі 14273,00грн.= 475 779грн. (сума зазначена в рядку 36) х 3%. При складанні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року позивач керувався приписами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який вимагає, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за остан нім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Так, відповідно до уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств від 21.03.2016 року за звітний (податковий) період 2013 року позивач нарахував та повинен був сплатити штраф у розмірі 29839,00грн.=15566,00грн.+14273,00грн. до подання уточнюючого розрахунку. Однак, нарахований штраф у розмірі 32822,90грн. = 29839,00грн. + 2983,90грн. (10% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання відповідно до вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України) фактично сплачено позивачем не 21.03.2016 року (день подання уточнюючого розрахунку), а 30.03.2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 24925 від 30.03.2016 року на суму 206375,00грн. (призначення платежу: «Сплата штрафних санкцій по податку на прибуток згідно уточнюючих декларацій за 2013 та 2014 роки»). Позивач також зазначав, що не зрозуміло якими саме законодавчими або нормативно-правовими приписами керувався контролюючий орган при викладені висновків в акті камеральної перевірки, за результатами якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, про те, що «у рядку 39 декларації «Сума штрафу (3 %) при відображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» відображається штраф на загальну суму недоплати, тобто за весь період уточнення, зокрема за 12 місяців 2013 року, в той час, як підприємством при відображені недоплати у рядку 36 в уточнюючій податковій декла рації від 21.03.2016р. № НОМЕР_1 нараховано у рядку 39 штрафну санкцію (3%) у розмірі 14273грн. = 475779 (щомісячна сума) х 3%, замість вірного 171280грн. = (475779 х 12 місяців) х 3%.». Адже в опису рядка 36 в декларації з податку на прибуток не міститься жодної вказівки на те що «у рядку 36 декларації зазначається сума збільшення або зменшення податкового зобов'язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць», а також що у рядку 39 декларації «Сума штрафу (3 %) при від ображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» відображається штраф на загальну суму недоплати, тобто за весь період уточнення, зокрема за 12 місяців 2013 року». До того ж жодного роз'яснення щодо цього питання не міститься і в рекомендаціях Державної фіскальної служби України «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств», які викладено в листі ДФС від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17, на який посилається відповідач. Так само не зрозуміло, на підставі яких приписів перевіряючим ревізором-інспектором проведено розрахунок штрафних санкцій за результатами камеральної перевірки та нараховано штрафні санкції у наступних розмірах: «- 25943,55грн. = 518871грн. (сума за значена в рядку 27 декларації) х 5%, та 285467,40грн. = 475779грн. (сума зазначена в рядку 36 декларації) х 12 місяців) х 5%.». З наведеного слідує, що посадові особи контролюючого органу при складанні акта перевірки №110/28-01-47-31040792, а також в процесі розгляду заперечень та при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення керувались лише своїми припущеннями та міркуваннями без посилання на приписи нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.
Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача з питань правильності нарахування податку на прибуток за 2013 рік, відображеного у уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2013 рік (дата реєстрації в податковому органі 21.03.2016р. за №9091618185) встановлено порушення підприємством вимог абз.4 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, а саме: не сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від суми заниження податкового зобов'язання до подання уточнюючого розрахунку (від 21.03.2016р. реєстраційний №9091618185). Так, при самостійному виправленні помилок по щомісячних авансових внесках з податку на прибуток підприємств у рядку 36 декларації зазначається сума збільшення або зменшення податкового зобов'язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць. При цьому, у рядку 39 декларації «Сума штрафу (3%) при відображенні недоплати в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств» відображається штраф на загальну суму недоплати, тобто за весь період уточнення, зокрема за 12 місяців 2013 року. Так, позивачем надано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік від 21.03.2016р. №9091618185, якою виявлено факт заниження податкового зобов'язання (недоплати), відображений у рядках 27 та 36 декларації. При цьому, підприємством при відображені недоплати у рядку 36 в уточнюючій податковій декларації від 21.03.2016р. №9091618185 нараховано у рядку 39 штрафну санкцію (3%) у розмірі 14273грн. = 475779грн. (щомісячна сума) х 3%, замість 171280грн. = (475779 х 12 місяців) х 3%. Крім того, самостійно донараховані штрафні санкції відповідно до ст.50 Податкового кодексу України позивачем у встановлені законом строки сплачені не були. З огляду на означені порушення, до останнього спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні санкції відповідно до вимог п.102.2 ст.120 Податкового кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НОВОФАРМ» (далі - ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ») зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) за кодом 31040792.
Так, до 31.12.2015 року ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» знаходилось на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Наказом ДФС України № 681 від 08.09.2015 року ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік, а відтак, з 01.01.2016 року позивач знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС).
Відповідно до вимог законодавства ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» подавались засобами електронного зв'язку до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 та 2014 року, а саме: податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) пері од 2013 року (форма відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872), за реєстраційним номером № НОМЕР_2, що підтверджується квитанцією №2від 03.03.2014 року; податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) пері од 2014 року (форма відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872), за реєстраційним номером № НОМЕР_3, що підтверджується квитанцією № 2 від 12.03.2015 року; уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2014 року (форма відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872), за реєстраційним номером № НОМЕР_4, що під тверджується квитанцією № 2 від 26.07.2015 року.
Відповідно до п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Пунктом 46.5 статті 46 ПК України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 (далі - Закон №71-VIII).
Законом №71-VIII викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в новій редакції та передбачено розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
01 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі - Наказ №897). Алгоритм складання декларації з податку на прибуток підприємства визначено в рядках декларації (додатках) та в примітках до декларації (додатках).
Крім того, відповідно до рекомендацій Державної фіскальної служби України «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств», які викладено в листі Державної фіскальної служби України від 04.01.2016р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 та розміщено на офіційному сайті ДФС України, роз'яснено щодо порядку заповнення окремих рядків декларації, у тому числі рядка 36, який доведено до відома платників податків шляхом оприлюднення його на офіційному веб-сайті ДФС.
Так, у вказаних роз'ясненнях зазначено, що самостійне виправлення помилок здійснюється, як і раніше шляхом уточнення показників декларації відповідно до статті 50 розділу ІІ Кодексу, а саме: в уточнюючій декларації або у складі декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням ОСОБА_3 Показники ОСОБА_3 відображаються у двох таблицях: показники таблиці 1 аналогічні показникам основної декларації та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється; показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 27-30, 32-34, 36-38 декларації. При цьому при самостійному виправленні помилок по щомісячних авансових внесках з податку на прибуток підприємств у рядку 36 декларації зазначається сума збільшення або зменшення податкового зобов'язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць. У разі самостійного виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року заповнюються показники таблиці 2, а у рядках таблиці 1 проставляються прочерки. Про зазначене нам вказує примітка8 у ОСОБА_3 У разі самостійного виправлення помилок в уточнюючій декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платниками заповнюються рядки 27-28, 30-31, 32, 34-35, 36 та 38-39 Декларації №897, що відображають результат уточнення податкових зобов'язань. Оскільки основні показники, що обраховуються для визначення об'єкта оподаткування за новими правилами, суттєво змінилися, то для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Кодексу щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.
Як свідчать матеріали справи, 29 лютого 2016 року ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» подано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_5, що підтверджується квитанцією № 2 від 29.02.2016 року.
При цьому в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств від 29.02.2016 року за звітний (податковий) період 2013 року ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» зазначив:
- в рядку 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток під приємств (+, -)» суму - 3184644,00 грн., яка дорівнює сплаченому податку на прибуток за весь 2013 рік в тому числі авансові внески ;
- в рядку 36 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 26 - рядок 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 34 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток під приємств (+, -)» суму -519018,00 грн., яка дорівнює сумі авансових внесків що були сплачені протягом 2013 року.
Таким чином, ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» в уточнюючій декларації за 2013 рік від 29.02.2016 року зазначив в рядку 27 суму сплаченого податку на прибуток за весь 2013 рік в тому числі авансові внески, а в рядку 36 всю суму авансових внесків з податку на прибуток що були сплачені протягом 2013 року, тобто без урахування роз'яснень ДФС України щодо необхідності при самостійному виправленні помилок по щомісячних авансових внесках з податку на прибуток підприємств у рядку 36 декларації зазначати суму збільшення або зменшення податкового зобов'язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць.
Самостійно виявивши вищевказану помилку, ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» з метою її виправлення, керуючись рекомендаціями, викладеними у вищевказаному листі ДФС України, 21.03.2016 року подано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС засобами електронного зв'язку уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним номером № НОМЕР_1, що підтверджується квитанцією № 2 від 21.03.2016 року.
В уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств від 21.03.2016 року за звітний (податковий) період 2013 року ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» зазначив уточнюючі розрахунки щодо попередньої декларації від 29.02.2016 року з нарахуванням штрафу у розмірі 3% від суми уточнення, а саме :
- в рядку 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядка 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток під приємств (+, -)» суму - 518 871 грн. (3814644 грн. - 2655773 грн. = 518871грн.);
- в рядку 31 «Сума штрафу (3 %) при відображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» суму штрафу у розмірі 15566,00 грн. = 518 871 (сума зазначена в рядку 27) х 3%;
- в рядку 36 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 26 - рядок 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 34 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30-, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток під приємств (+, -)» суму - 475 779,00 грн. (519018 грн. - 43252 грн. = 475779 грн.);
- в рядку 39 «Сума штрафу (3 %) при відображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» суму штрафу у розмірі 14273,00 грн. = 475 779 (сума зазначена в рядку 36) х 3%.
Таким чином, при складанні уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік позивачем самостійно нараховано штраф (3%) у розмірі 29839,00грн. (15566,00грн. + 14 273,00грн.).
Проте, самостійно нарахований позивачем штраф у сумі 29839,00грн. не було сплачено до подачі уточнюючої декларації 21.03.2016р., а сплачено 30.03.2016р. у розмірі 32822,90грн. з самостійним донарахуванням ТОВ з II «НОВОФАРМ» штрафу у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання відповідно до вимог п.126.1 ст.126 ПК України.
З матеріалів справи слідує, що СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС проведено камеральну перевірку ТОВ з II «НОВОФАРМ» з питань правильності нарахування податку на прибуток за 2013 рік, відображеного у уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2013 рік (дата реєстрації в податковому органі 21.03.2016р. за №9091618185).
За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.04.2016р. №110/28-01-47/31040792, яким встановлено порушення позивачем вимог, передбачених абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, а саме: не сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від суми заниження податкового зобов'язання до подання уточнюючого розрахунку (від 21.03.2016р. реєстраційний №9091618185).
Вказані висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що ТОВ з II «НОВОФАРМ» надано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік від 21.03.2016 №9091618185, якою виявлено факт заниження податкового зобов'язання (недоплати), відображений у рядках 27 та 36 декларації. При цьому підприємством при відображені недоплати у рядку 36 в уточнюючій податковій декларації від 21.03.2016р. №9091618185 нараховано у рядку 39 штрафну санкцію (3%) у розмірі 14273 грн. = 475779грн. (щомісячна сума) х 3%, замість 171280грн. = (475779грн. х 12 місяців) х 3%.
На підставі вищевказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000324700 від 04.05.2016р., яким ТОВ з II «НОВОФАРМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, за штрафними санкціями у розмірі 311410,95грн.
Вважаючи означене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішеннями вищестоящих органів ДФС України оскаржуване рішення залишено без змін, а скарги ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» - без задоволення.
Оскільки позивачу в адміністративному порядку було відмовлено у скасуванні оскаржуваного рішення, останній звернувся до суду з означеним адміністративним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги, суд зважає на наступне.
Відповідно до абз.1 п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
При цьому, як зазначалося вище, відповідно до роз'яснення ДФС України, викладеного листом від 04.01.2016р. №102/7/99-99-19-02-01-17, при самостійному виправленні помилок по щомісячних авансових внесках з податку на прибуток підприємств у рядку 36 декларації зазначається сума збільшення або зменшення податкового зобов'язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць.
Разом з тим, виходячи з приписів абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України, у рядку 39 декларації «Сума штрафу (3%) при відображенні недоплати в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств» має відображатися штраф на загальну суму недоплати, тобто за весь період уточнення, в даному випадку за 12 місяців 2013 року.
Водночас, підприємством при відображені недоплати у рядку 36 в уточнюючій податковій декларації за 2013 рік від 21.03.2016р. №9091618185 нараховано у рядку 39 штрафну санкцію (3%) у розмірі 14273грн. із розрахунку: 475779грн. (щомісячна сума) х 3%, замість вірної суми штрафу - 171280грн. із розрахунку: (475779грн. х 12 місяців) х 3%.
Крім того, як раніше було зазначено, позивачем самостійно донарахований штраф у рядку 39 в поданій уточнюючій податковій декларації від 21.03.2016р. №9091618185 не було сплачено до подачі цієї декларації 21.03.2016р., а сплачено лише 30.03.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 24925 від 30.03.2016 року.
Як зазначає позивач, 30.03.2016р. він сплатив штраф у розмірі 32822,90грн. з донарахуванням крім штрафу, зазначеного у рядку 39 уточнюючої податкової декларації за 2013 рік від 21.03.2016р. №9091618185, штрафу у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання відповідно до вимог п.126.1 ст.126 ПК України.
Так, згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому, суд зазначає, що самостійне визначення позивачем штрафу на підставі ст.126 ПК України є безпідставним, оскільки з аналізу вказаної норми ПК України слідує, що відповідні штрафи застосовуються контролюючим органом до платників податків, які не сплачують узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, шляхом винесення контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення, а не донараховуються самостійно платниками податків.
Самостійне визначення платником податків штрафу при самостійному виправленні помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, передбачено приписами абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України, які в даному випадку позивачем належним чином виконані не були через неправильне визначення суми такого штрафу та його не своєчасну сплату у повному обсязі.
За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача, які викладені в акті перевірки від 08.04.2016р. №110/28-01-47/31040792, щодо порушень позивачем вимог, передбачених абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України.
Відповідно до п.120.2 ст.120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
З урахуванням приписів п.120.2 ст.120 ПК України та враховуючи розрахунок штрафних санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції та у правильному розмірі визначено їх відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000324700 від 04.05.2016р. за порушення позивачем п.50.1 ст.50 ПК України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, приймаючи податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000324700 від 04.05.2016р., відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Законом, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.94 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НОВОФАРМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_4