Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
22 березня 2017 року Справа № 805/1427/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання утриматись від вчинення дій,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, зобов'язання Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі керівника, заступників або будь-яких інших уповноважених осіб утриматись від прийняття рішень щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.
Разом з позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову та просить суд винести ухвалу, якою:
- зупинити дію рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року;
- заборонити Запорізькому управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вчиняти будь-які дії щодо ініціювання переказів у платіжних системах, пов'язаних зі стягненням податкового боргу,який виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», зокрема, але не виключно, шляхом ініціювання переказів з банківських рахунків: № 26004051827012, що відкритий у Донецькому РУПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 335496), № 26000054006901,що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь (МФО 335429), №26003054007930, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь (МФО 335429), № 26005000590110, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь (МФО 335429), № 26008455026365, що відкритий у АТ «ОТП Банк» м. Київ(МФО 300528);
-заборонити ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299, ідентифікаційний код 14360540) здійснювати списання коштів з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», а саме: з рахунку № 26004051827012, що відкритий у Донецькому РУПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 335496), № 26000054006901, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь (МФО 335429), №26003054007930, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь (МФО 335429), № 26005000590110, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь (МФО 335429), на підставі вимоги рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України;
- заборонити АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, ідентифікаційний код 21685166) здійснювати списання коштів з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», а саме:№ 26008455026365, що відкритий у відділені 103 м. Краматорську АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) на підставі вимоги рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.
Дослідивши подані суду матеріали та докази, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень..
Згідно з ч. 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Згідно із п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 6 березня 2008 року N 2, судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення про стягнення з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року та зобов'язання Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі керівника, заступників або будь-яких інших уповноважених осіб утриматись від прийняття рішень щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.
Згідно абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (у новій редакції), у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з розрахунків такого платника податків у банках здійснюється за рішенням керівника ( його заступників або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його плати, та відсутності зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжні системі за правилами відповіданої платіжної системи; рішення про стягнення грошових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у подяку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує проти існування податкового боргу з податку на додану вартість (без урахуванням штрафних санкцій) у сумі 41 840 912,00 грн, що виник до 01 січня 2017 року.
Проаналізувавши клопотання позивача, суд дійшов висновку, що позивачем у клопотанні не зазначено причин, у зв'язку з якими потрібно здійснити заходи забезпечення позову, також не обґрунтовано необхідність забезпечення позову саме таким способом, крім того, на думку суду встановлення зобов'язань на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства та підстав виникнення спірних відносин, є передчасним і безпідставним.
До того ж, зупинення дії спірного рішення у даному випадку є фактично вирішенням спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, до того ж висновок суду про відповідність або невідповідність оскаржуваного рішення нормам законодавства, про які зазначає позивач, може бути викладено тільки у постанові, прийнятій за наслідками розгляду справи.
Отже, судом не встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, за наслідком чого захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
Розяснити позивачу, що відповідно до ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання про забезпечення позову протягом розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 165 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання утриматись від вчинення дій - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Христофоров А.Б.