02 лютого 2017 р. Справа № 804/7459/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -
03.11.2016 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг по єдиному податку в сумі 2500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг по єдиному податку в сумі 2500,00 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку як платник податків у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до п. 291.2., п. 291.3, п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, працює на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку, та ним обрана 3 група.
Відповідно до п.293.3.1, п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) для третьої і четвертої груп платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом або 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з п. 294.1. ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.
Пунктом 296.3. ст. 296 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Відповідачем подано податкові декларації з єдиного податку № НОМЕР_1 від 11.02.2015 року, в якій сума єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду складає 1750,00 грн. та № НОМЕР_2 від 20.04.2016 року в якій сума єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду складає 750,00 грн.
Однак відповідач в установлені законом строки вказані податкові зобов'язання не сплатив.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу 25.09.2014р. вручено податкову вимогу № 5714-25 від 16.09.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правомірно звернулась з позовом до суду.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (49000, м. Дніпро, вул. Семафорна, 38/32, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь бюджету податковий борг в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя ОСОБА_1