30 червня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/393/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.
представника позивача - Решетника В.Ф.
відповідач - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
до Управління Держпраці у Чернівецькій області
про скасування рішення.
Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області звернулося до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати припис №24-02-31/228-181 від 16.05.2017 р. винесений Управлінням Держпраці у Чернівецькій області.
Ухвалою суду від 29.06.2017 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі.
Одночасно з адміністративним позовом позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому просить зупинити дію постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області від 01.06.2017 р. №24-02-31/228/194 до закінчення розгляду адміністративного позову та набрання законної сили судовим рішенням по справі.
В обґрунтування клопотання позивач зазначав, що невжиття вказаних заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи призвести до докладання значних зусиль для відновлення прав позивача, оскільки постановою Управління Держпраці у Чернівецькій області від 01.06.2017 р. №24-02-31/228/194 застосовано штраф у розмірі 3200,00 грн., який необхідно сплатити у місячний термін з дати прийняття.
В судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання про забезпечення позову та просив суд вжити заходів забезпечення позову.
Управління Держпраці у Чернівецькій області в судове засідання не з'явилося, явку представників не забезпечило, про причини неприбуття не повідомило, хоча належним чином було повідомлене про розгляд вказаної заяви про забезпечення позову, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 118 КАС України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 118 КАС України, суд вважає, що неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не є перешкодою для розгляду клопотання про забезпечення адміністративного позову за наявними матеріалами.
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частинами 3 та 4 вищевказаної статті Кодексу визначено, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік форм забезпечення позову є вичерпним.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст. ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд також зазначає, що згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, суд звертає увагу, що для вжиття заходів забезпечення позову повинні існувати реальні обставини наведені у вказаній нормі.
Однак, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів та не наведено у клопотанні обставин, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд також звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним та адекватним із заявленими позивачем вимогами; застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
На думку суду, незгода позивача із постановою Управління Держпраці у Чернівецькій області від 01.06.2017 р. №24-02-31/228/194 , не є підставою для вжиття запропонованих ним заходів забезпечення, оскільки вони не є співмірними та адекватними із заявленими позовними вимогами, на забезпечення яких вони пропонуються вживатися, та є окремою підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що відсутні передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 71, 117, 118 та 160 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала, згідно ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.К. Левицький
Ухвалу в повному обсязі складено 05 липня 2017 р.