ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
29 червня 2017 року справа № 813/742/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3І.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_3 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна;
- зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_3 помилково сплачених 10251,25 грн (десять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 25 копійок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.06.2016 придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу. При укладенні договору ОСОБА_3 сплатив збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10251,25 грн. Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова з заявою, у якій просив звернутись до Державної казначейської служби України про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні таких коштів. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова його правонаступником Галицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова (далі - відповідач, Галицьке ОУПФ м. Львова).
Представник відповідача подав заперечення, в яких зазначає, що відповідач не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували що майно придбане вперше. Із змісту наявних у матеріалах справи доказів: договору купівлі-продажу квартири та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, не вбачається того, що дане житло є таким, що придбане позивачем вперше. Зазначає, що громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, тому, питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів пенсійного фонду України не належать питання підтвердження факту придбання особою житла вперше.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила та просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
16.06.2016 між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ мале підприємство «Воля» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири № 9 секція № 5 у будинку 2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Героїв Майдану.
Договір купівлі-продажу від 16.06.2016 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2804.
Відповідно до пп. 2.1 пункту 2 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 1025125,00 грн.
ОСОБА_3 під час укладання договору сплатив 10251,25 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією від 16.06.2016 № НОМЕР_1.
18.08.2016 ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою, в якій просив звернутись із відповідним поданням до Державного казначейства України про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 10251,25 грн, оскільки придбав житло вперше, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не є платником збору.
За результатами розгляду даної заяви, 23.08.2016 управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова надало відповідь за № 14476/05-14 про те, що до компетенції Пенсійного фонду не належать питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Підставою для звільнення від сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна осіб, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла, є документ виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Квартирний облік у м. Львові ведеться Львові ведеться Львівською міською радою.
Вважаючи відмову управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова протиправною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Крім того, питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 79833614, сформованої 08.02.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем не зареєстровано будь-яких операцій з придбання нерухомого майна, окрім придбання квартири за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Героїв Майдану, буд. 2, секція 5, квартира 9, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2016, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4
У довідці Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 15.05.2017 № 1035 зазначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою Львівська область, м. Жидачів, вул. М.Шашкевича, 44А за ОСОБА_3 згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ станом на 31.12.2012 не зареєстровано.
У довідці Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 15.05.2017 № 1036 зазначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ станом на 31.12.2012 не зареєстровано.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-якого нерухомого майна за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_3 про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу квартири від 16.06.2016 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Героїв Майдану буд. 2, секція 5, квартира 9) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
З огляду на викладене, суд вважає, протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_3 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_3 помилково сплачених 10251,25 грн на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості суд зазначає таке.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_3 сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 10251,25 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.08.2015 (справа № К/800/41597/14), від 25.06.2015 (справа № К/800/17652/15), від 16.04.2015 (справа № К/9991/37325/11) тощо.
З огляду на наведене вимога позивача про зобов'язання відповідачазвернутись із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_3 помилково сплачених 10251,25 грн на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості підлягає задоволенню.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_3 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна.
3. Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_3 помилково сплачених 10251,25 грн (десять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 25 копійок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.
4. Судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп. присудити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.
Повний текст постанови складено 04.07.2017.