про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/463/17-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Сімулар Стар” до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімулар Стар” (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України та Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо неприйняття податкових накладних протиправною;
- зобов'язати зареєструвати податкові накладні: № 1602 від 16.05.2017 р.; № 1603 від 16.05.2017 р.; № 1900 від 19.05.2017 р.; № 1901 від 19.05.2017 р.; № 1904 від 19.05.2017 р.; № 1907 від 19.05.2017 р.; № 2201 від 22.05.2017 р.; № 2202 від 22.05.2017 р.; № 2302 від 23.05.2017 р.; № 2303 від 23.05.2017 р.; № 2305 від 23.05.2017 р.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, суд залишає її без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4 ст.105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
При цьому враховуючи принцип юридичної визначеності, позовні вимоги мають бути конкретно сформовані, без наявності тої чи іншої альтернативи чи абстрактності.
Як вбачається із прохальної частини позову, позовні вимоги викладені нечітко та не конкретизовано. Зокрема, відповідачем по справі вказано тільки Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькій області, а позовні вимоги звернуті до Державної фіскальної служби України та Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Також не зазначено до кого з відповідачів звернута вимога позивача про зобов'язання зареєструвати податкові накладні: № 1602 від 16.05.2017 р.; № 1603 від 16.05.2017 р.; № 1900 від 19.05.2017 р.; № 1901 від 19.05.2017 р.; № 1904 від 19.05.2017 р.; № 1907 від 19.05.2017 р.; № 2201 від 22.05.2017 р.; № 2202 від 22.05.2017 р.; № 2302 від 23.05.2017 р.; № 2303 від 23.05.2017 р.; № 2305 від 23.05.2017 р.
Частиною 3 ст. 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." з 1 січня 2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Оскільки, позовна заява містить три вимоги немайнового характеру (визнати бездіяльність двох відповідачів та зобов'язати зареєструвати накладні), то судовий збір має бути сплачений позивачем за кожну окремо вимогу.
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру по 1600,00 грн (3 х 1600,00 грн) за кожну, а всього 4800,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до позову квитанції №12636977 від 07.06.2017 р. на суму 1600,00 грн та № 0.0.797025716.1 від 30.06.2017 р. на суму 1600,00 грн.
Суд вважає, що квитанція №12636977 від 07.06.2017 р. на суму 1600,00 грн не є належними доказом сплати судового збору, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в т.ч. в разі: повернення заяви або скарги; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Згідно ч. 4 ст. 6 Закону 3674-VI за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
На думку суду, за аналогією закону, за повторно подані позови, що раніше були повернуті позивачеві, судовий збір також сплачується на загальних підставах.
Як вбачається із програми діловодства спеціалізованого суду, позивач у липні 2017 р. звертався до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.06.2017 р. у справах № 824/334/17-а позовні заяви залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
За подання вказаного позову, позивачем було сплачено судовий збір згідно квитанції №12636977 від 07.06.2017 р. на суму 1600,00 грн.
Оскільки позивачем подано заяву про відкликання позовної заяви, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 р. у справі № 824/334/17-а позовну заяву повернуто позивачу.
Отже, судовий збір позивачем згідно згаданої квитанції №12636977 від 07.06.2017 р. на суму 1600,00 грн сплачено в іншій адміністративній справі № 824/334/17-а, в яких позовну заяву повернуто, відтак, суд вважає, що за подання даного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах.
Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1600,00 грн, про що свідчить квитанція № 0.0.797025716.1 від 30.06.2017 р. Відтак, недоплата розміру судового збору складає 3200,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 106 КАС України.
Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 106, 160, 165, та ч. 1 ст. 108 КАС України,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя В.К. Левицький