Постанова від 29.06.2017 по справі 813/369/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року справа № 813/369/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними дій та висновку, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Г.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області по складанню акта про нещасний випадок невиробничого характеру від 29.07.2016 № 153 щодо травмування 05.08.2013 слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 в частині визнання нещасного випадку, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, таким, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- визнати протиправним та нечинним висновок від 03.08.2016 службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013 на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1 в частині визнання нещасного випадку, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, як такого, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

- зобов'язати Головне управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області внести зміни у висновок від 03.08.2016 службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013, на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, зазначивши у ньому, що слідчий організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майор міліції ОСОБА_1 отримав травму 05.08.2013 в період проходження служби при виконанні громадського обов'язку з рятування людського життя.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.07.2016 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою щодо проведення службового розслідування нещасного випадку, який трапився 05.08.2013 під час проходження служби на посаді слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області. Комісією, яка провела службове розслідування, прийнято рішення, у якому зазначено, що слідчий організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майор міліції ОСОБА_1, отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю. Однак, згідно акта № 153 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений головою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області 29.07.2017, «нещасний випадок, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, вважати як такий, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків». Звернувшись до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із проханням внести відповідні зміни у зазначений акт отримав відмову.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 01.07.2016 звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою про проведення службового розслідування нещасного випадку який трапився з ним 05.08.2013 під час проходження служби на посаді слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області.

Наказом голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 19.07.2016 № 3041 створено комісію з проведення розслідування травмування слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1

Комісією складено акт від 20.07.2016 про розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 05.08.2013.

Комісією складено акт № 153 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено 29.07.2016 головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, у якому зазначено, що комісія вважає, що відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 № 1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах і підрозділах МВС України» травмування ОСОБА_1 трапилось в період проходження служби і не пов'язане з виконанням службових обов'язків.

03.08.2016 головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області затверджено висновок службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013, на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1

ОСОБА_1 18.11.2016 звернувся з заявою до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, в якій просив внести зміни в акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 29.07.2016 № 153, зазначивши в ньому, що слідчий організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1 отримав травму 05.08.2013 в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю.

Голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області листом від 20.11.2016 № В-51/05/18-2016 повідомив, що враховуючи наведені у заяві аргументи і факти підстави для внесення зміни чи створення нової комісії з розслідування вказаного нещасного випадку, який стався 05.08.2013 під час проходження служби на посаді слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області відсутні.

Вважаючи протиправними дії Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області по складанню акта про нещасний випадок невиробничого характеру від 29.07.2016 № та висновок від 03.08.2016, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 1 Закон України «Про охорону праці» визначено поняття охорони праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 22 вказаного закону, передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України є «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404, який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Пунктом 2.2 порядку зазначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до п. 2.4 порядку, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Відповідно до п. 3.8 положення комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

А пунктом 3.11 порядку, передбачено, що комісія визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: - за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; - унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; - під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; - у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; - унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Згідно з пунктом 3.12 Порядку розслідування, до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 долучаються: акт за формою Н-1 (НТ), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

За умовами частини 4 підпункту 4.6. Порядку розслідування, акт за формою Н-1 (НТ) на кожного потерпілого складається відповідно до акту спеціального розслідування за формою Н-5 у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.

Відповідно до п. 3.19 порядку, передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Отже, за результатами розслідування комісія приймає один з таких висновків:

1) нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (акт за формою Н-1*);

2) нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю (акт за формою Н-1*);

3) нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (акт за формою НТ*).

За приписами наведених норм, висновки, встановлені актом спеціального розслідування за формою Н-5 є обов'язковими при складанні акту за формою Н-1.

Згідно з актом розслідування нещасного випадку (форми Н-5* від 20.07.2016), службовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2013 приблизно о 18:50 майор міліції ОСОБА_1 перебуваючи поза службою на відпочинку на ставку в с. Оброшино побачив, що надувний круг на якому знаходилась дитина перевернувся і вона подає знаки, що топиться, вчинив дії із забезпечення особистої безпеки громадян, тобто намагався врятувати дівчинку, стрибнув у воду та отримав внаслідок цього тілесні ушкодження у виді «ЗХСМТ. Фрагмертарний злам С5 та С6 хребців із стенозом каналу хребта на рівні С6 хребця. Забій спинного мозку важкого ступеню на рівні шийних сегментів. Frankel A-С. Нейрогенний сечовий міхур. Верхній пара парез, нижня параплегія».

Також комісія виїхала на місце події і зробила фотографії місця події. Знайти підтвердження чи свідчення свідків про те, що ОСОБА_1 не рятував життя дівчинці на момент закінчення розслідування не вдалось. Тому комісія вивчивши надані потерпілим і свідками пояснення, довідки та інші документи в межах своїх повноважень, керуючись ст. 62 Конституції України, щодо тлумачення усіх сумнівів на користь потерпілого і у відповідності до п. 3.11 Порядку розслідування та органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 вважає, що даний нещасний випадок трапився «-при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського чи особистого майна» тобто в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю.

Висновок комісії: нещасний випадок, який стався 05.08.013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, 30.04.2013 р.н відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, як такий, що стався в період проходження служби, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю.

За результатами спеціального розслідування на ОСОБА_1 скласти акт по формі Н-1*.

Однак, в подальшому складено акт № 153 (за формою НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру, у якому зазначено, що комісії не вдалося знайти підтвердження того що ОСОБА_1 дійсно рятував життя дівчинці. Тому комісія вважає, що тілесні ушкодження відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, слід кваліфікувати, як отримані в період проходження служби при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Крім того, відповідно до висновку службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013, на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1 комісія не знайшла підтвердження того, що ОСОБА_1 рятував життя дівчинки і це могло відповідати п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 тобто «-при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського чи особистого майна». Тому, комісія вивчивши надані потерпілим і свідками пояснення, довідки та інші документи межах своїх повноважень, у відповідності до п. 3.9 Порядку вважає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Отже, встановивши, що нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського чи особистого майна», тобто в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю відповідачем мав складатися акт за формою Н-1*.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 25 Закону України «Про міліцію» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Згідно положень статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

З аналізу наведених положень закону випливає, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника міліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення.

У той же час, як видно з матеріалів розслідування нещасного випадку позивач отримав тілесні ушкодження у виді «ЗХСМТ. Фрагмертарний злам С5 та С6 хребців із стенозом каналу хребта на рівні С6 хребця. Забій спинного мозку важкого ступеню на рівні шийних сегментів. Frankel A-С. Нейрогенний сечовий міхур. Верхній пара парез, нижня параплегія» у момент прийняття рішення з рятування людського життя не міг оцінити глибину озера, а тому не міг передбачити настання нещасного випадку.

Також, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що 05.08.2013 він відпочивав на березі ставка, який знаходиться в с. Оброшино біля хутора Морози. Коли підійшов до ставка, на березі якого знаходився дерев'яний будинок із терасою, то побачив що в ставку купаються діти приблизно 8-10 років. Дівчинка перебувала на надувному кругу, а інші наблизились до неї і почали жартома перевертати її з кругу. Перевернувшись дівчина почала махати руками, люди навколо почали кричати і він зрозумів, що вона не вміє плавати. У цей момент, він побачив, як ОСОБА_1 стрибнув з тераси у воду головою вниз та не випливав на поверхню, в воду скочив чоловік який стояв поряд. У подальшому дівчинка вчепилась за надувний круг і виплила не берег. Також підтвердив, що ОСОБА_1Г вскочив в воду, тому що думав, що дівчинка топиться. Також зазначив, що від отриманих травм ОСОБА_1 пересуватись самостійно не міг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався саме при виконанні службового обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю.

Разом з тим, жодної з обставин, передбачених ч. 2 п. 3.11 Порядку, які перешкоджають визнанню нещасного випадку таким, що трапився в період проходження служби і пов'язаний із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки боротьбі зі злочинністю, в ході розгляду справи відповідачем не наведено.

Враховуючи зазначене, акт Форми НТ* № 153 про нещасний випадок невиробничого характеру та висновок від 03.08.2016 службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013, складені без достатніх правових підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області по складанню акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 29.07.2016 № 153 щодо травмування 05.08.2013 слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 в частині визнання нещасного випадку, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, таким, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків є протиправними, а оскаржений висновок в частині визнання нещасного випадку, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, таким, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків складені комісією з розслідування нещасного випадку, є протиправним та підлягає скасуванню.

Одночасно суд вважає, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Головне управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області внести зміни у висновок від 03.08.2016 службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013, на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, зазначивши у ньому, слідчий організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майор міліції ОСОБА_1, отримав травму 05.08.2013 в період проходження служби при виконанні громадського обов'язку з рятування людського життя.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 640,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області щодо складенню акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 29.07.2016 № 153 щодо травмування 05.08.2013 слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 в частині визнання нещасного випадку, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, таким, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

3. Визнати протиправним та скасувати висновок від 03.08.2016 службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013 на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1 в частині визнання нещасного випадку, який стався 05.08.2013 із слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, як такого, що стався в період проходження служби, і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

4. Зобов'язати Головне управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області внести зміни у висновок від 03.08.2016 службового розслідування випадку травмування, яке трапилось 05.08.2013, на момент травмування із слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_1, зазначивши у ньому, що слідчий організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України у Львівській області майор міліції ОСОБА_1, отримав травму 05.08.2013 в період проходження служби при виконанні громадського обов'язку з рятування людського життя.

5. Судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 04.07.2017.

Попередній документ
67551702
Наступний документ
67551704
Інформація про рішення:
№ рішення: 67551703
№ справи: 813/369/17
Дата рішення: 29.06.2017
Дата публікації: 10.07.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби