ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про зупинення провадження у справі
29 червня 2017 р. № 813/1668/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
суддя Гулик А.Г.,
суддя Сакалош В.М.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1,
представники відповідачів не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 № 48о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 5 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26.01.2015 № 37о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 5 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області;
- поновити лейтенанта міліції ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 5 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 27.01.2015.
- стягнути з управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 82136,3 грн.
Представник Міністерства внутрішніх справ України подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного подання 47 народних депутатів щодо визнання неконституційними окремих положень Закону України "Про очищення влади".
Клопотання обґрунтовано тим, що наданий час Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади". Стверджує, що оскільки позивач просить визнати протиправним рішення щодо його звільнення на підставі положень Закону України "Про очищення влади", наслідки розгляду Конституційним Судом України поданням 47 народних депутатів України будуть мати визначний вплив на подальший розгляд адміністративної справи № 813/1668/15.
Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив, з підстав викладених у запереченні. Зазначає про недоцільність та безпідставність зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України конституційності положень Закону України «Про очищення влади». Звертає увагу, що застосування до позивача п. 10 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади", як на підставу звільнення позивача було безпідставним ще в момент звільнення. Уповноважені особи, які приймали рішення про звільнення не встановили всіх об'єктивних обставин справи, внаслідок чого застосовані норми п. 10 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади".
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
При винесені ухвали, суд керувався таким.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 наказом від 26.01.2015 року № 37 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України “Про очищення влади” від 16.09.2014 № 1682-УІІ та згідно з пунктами 62 “а”, 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Також судом встановлено, що на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває конституційне подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".
Тобто, предметом вказаного конституційного подання стали, в тому числі, норми Закону України "Про очищення влади", які були підставою для звільнення позивача із посади.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що невідповідність правових актів Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті відповідно до ст. 15 Закону України від 16.10.1996 № 422/96 "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 422/96) є підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах.
Частиною 2 статті 61 Закону України № 422/96 передбачено, що Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 61 Закону № 422/96 в разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 70 вказаного закону, у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.
Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.
Частиною 2 статті 73 Закону № 422/96 передбачено, що в разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність.
Отже, до повноважень Конституційного Суду України відноситься перевірка відповідності законів Конституції України, та у випадку визнання їх неконституційним, вони втрачають чинність.
Згідно ч. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Отже, враховуючи викладене, Конституційний Суд України за результатами розгляду конституційного подання, може визнати окремі положення Закону України "Про очищення влади" такими, що не відповідають Конституції України, а отже правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із очищенням влади відповідно до цього закону може змінитися.
Тобто, результат розгляду Конституційним Судом України вказаного вище конституційного подання народних депутатів може істотно вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення, а отже наявні підстави для зупинення провадження по даній справі.
Суд зазначає, що одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що невизначеність у питанні про те, чи відповідають окремі положення Закону України "Про очищення влади" Конституції України унеможливлює розгляд даної адміністративної справи до вирішення справи, яка перебуває на розгляді Конституційного Суду України .
З огляду на наведене провадження у справі слід зупинити до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) норм Закону України "Про очищення влади".
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 156, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
2. Провадження у справі № 813/1668/15 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - зупинити до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) норм Закону України "Про очищення влади".
Зобов'язати сторін при отриманні документів, що вказуватимуть на усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це суд.
Про поновлення провадження у справі, дату, час і місце наступного судового засідання сторони будуть повідомленні судом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Кедик М.В.
Суддя Гулик А.Г.
Суддя Сакалош В.М.
Ухвала у повному обсязі складена 04.07.2017.