Справа №: 700/425/17
Провадження № 3/700/105/17
Іменем України
04 липня 2017 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М., за участю секретаря судового засідання Кравець І.О., прокурора Лещенка О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка адміністративні матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,
установив:
13.06.2017 року до Лисянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29 травня 2017 року серії АА № 684581, 01 березня 2017 року ОСОБА_1 працюючи директором ДП «Лисянське лісове господарство» уклав цивільно-правову угоду №03-Ш з ОСОБА_2 про надання останньою послуг по передрейсовому і післярейсовому медичному огляду водіїв підприємства з оплатою у 1500 грн.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 06.03.2017 року ОСОБА_2 отримала 1207 грн. 50 коп. в якості оплати за надані послуги. Вказаний ордер підписаний директором ДП «Лисянське лісове господарство» ОСОБА_1
Вказані послуги надавалися протягом 2016 року та січня-березня 2017 року на підставі цивільно-правових угод, що свідчить про систематичність надання послуг.
На підставі листа начальника Черкаського управління лісового та мисливського господарства від 14 квітня 2017 року №414/10 встановлено, що в установі ведеться журнал реєстру заяв та повідомлень про наявність конфлікту інтересів з 2014 року, проте повідомлень від керівника ДП «Лисянське лісове господарство» не надходило.
Таким чином, директор ДП «Лисянське лісове господарство» ОСОБА_1 не повідомив у встановленому законом порядку про наявний у нього реальний конфлікт інтересів з питання щодо укладання зі своєю дочкою ОСОБА_2 цивільно-правової угоди про виконання нею послуг по передрейсовому і післярейсовому медичному огляду водіїв підприємства, чим порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29 травня 2017 року серії АА № 684582, 01 березня 2017 року ОСОБА_1 працюючи на посаді директором ДП «Лисянське лісове господарство» уклав цивільно-правову угоду №03-Ш із своєю дочкою ОСОБА_2 про надання останньою послуг по передрейсовому і післярейсовому медичному огляду водіїв підприємства, чим порушив також вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29 травня 2017 року серії АА №768628, працюючи на посаді директора ДП «Лисянське лісове господарство» ОСОБА_1 не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції, у встановленому законом порядку, про суттєві зміни у його майновому стані, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Так, 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 придбав, а 04 січня 2017 року зареєстрував на праві власності на своє ім'я у Територіальному сервісному центрі 3242 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області, автомобіль «Renault Trafik» загальною вартістю з ПДВ 810 000 грн.
В зв'язку з чим, ОСОБА_1 зобов'язаний був повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 днів, але цього не зробив. Станом на 25 травня 2017 року вказаного повідомлення не подавав.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 14 червня 2017 року вказані справи по кожному протоколу про адміністративне правопорушення об'єднані в одне провадження згідно ст. 36 КУпАП.
У судовому засіданні прокурор, просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та притягнути його до відповідальності, оскільки в його діях вбачається склад вказаних адміністративних правопорушень, що підтверджується матеріалами справи.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 винним у вказаних в протоколах адміністративних правопорушенням визнав себе повністю, щиро каявся та просив його суворо не карати вказуючи, що не знав про наявність таких обмежень та обов'язків.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, розглянувши матеріали справи, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП доведеною.
Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 13 березня 2015 року №103-к ОСОБА_1 призначений за контрактом на посаду директора ДП «Лисянське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства з 25 березня 2015 року по 24 березня 2016 року, який був продовжений до 24 березня 2018 року.
Згідно зі ст. 172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією статтею настає в разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Під конфліктом інтересів, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року з наступними змінами і доповненнями, корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
При цьому відповідно до тлумачень «конфлікту інтересів» зміст цього поняття визначають такі дві обов'язкові складові:
- конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями;
- наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Отже, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.
Згідно зі ст. 68 Конституції, кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З наданих матеріалів справи, зокрема первинних бухгалтерських документів щодо видачі коштів за цивільно-правовими угодами керівником державного підприємства своїй дочці, вбачається наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відтак, вчинення останнім адміністративних правопорушень передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, слід з'ясувати, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, передбаченого КУпАП.
Об'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, зокрема його об'єктивну сторону, має активну форму прояву та полягає у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни у майновому стані. Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, у ч. 2 ст. 51 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 170-VII визначені умови, за яких вартість придбаного майна являється суттєвою зміною майнового стану декларанта, та строк, в який він має повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до вказаної правової норми суттєвою зміною у майновому стані субєкта декларування є отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, про що зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції.
З наданих до протоколу про адміністративне правопорушення документів, зокрема копії договору купівлі-продажу транспортного засобу від 27 грудня 2016 року, акта приймання-передачі автомобіля, витягу з Єдиного державного реєстру декларацій вбачається, що ОСОБА_1 не повідомив Національне агентство питань запобігання корупції про придбання ним автомобіля вартістю більше 50 прожиткових мінімумів в десятиденний строк з часу набуття на нього права власності, відтак вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Входячи з викладеного та керуючись ст.ст. 36, 38, ч. 2 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету 320 (триста двадцять) грн. судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено.
Суддя Г.М. Яценко