справа № 691/757/17
провадження № 2/691/443/17
04 липня 2017 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О. М.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
встановив :
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилається на те, що 23 грудня 2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_3, Мліївською сільською радою Городищенського району Черкаської області, зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії 1-СР №023520. За час перебування у шлюбі, мають спільного сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею, але його часто забирає відповідач, на що заперечень не має. Деякий час, після початку спільного проживання, в сім»ї була злагода, розуміли одне одного, не сварились. Із плином часу взаємовідносини почали псуватися. Між ними зникла довіра, яка була до шлюбу, виникли сварки, зникло взаєморозуміння. Намагалася зберегти сім»ю, але її спроби нічого не дали. Подальше сумісне життя і збереження шлюбу вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам, що і змусило її звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила зареєстрований шлюб з відповідачем - розірвати, термін на примирення не надавати, місце проживання малолітньої дитини визначити з нею, залишити прізвище набуте у шлюбі.
Відповідач позов визнав, погодився розірвати шлюб з позивачкою, термін на примирення просив не надавати, щодо визначення місця проживання дитини з матір»ю не заперечив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, обговоривши питання щодо доцільності надання терміну для примирення та дослідивши докази у справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Згідно ст.ст.104,105, 110 СК України, однією із підстав припинення шлюбу є його розірвання, яке може відбуватися на підставі рішення суду за позовом одного із подружжя.
Відповідно до положень ст.ст.111-112 СК України, суд, з»ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність неповнолітніх дітей, - постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, подальше збереження сім'ї позивачкою і відповідачем не можливе, поскільки сторони подружні стосунки припинили, відновлювати спільне життя не вбачають потреби, причиною розірвання шлюбу є різні погляди на життя, склад характеру, що унеможливлює існування сім»ї. Вжиття заходів щодо примирення подружжя є безпідставним, виходячи із тих обставин у справі, що шлюб між сторонами існує лише юридично, без паритетних засад про почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, підтримання стосунків та не бажанням сторін щодо надання такого строку. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не заперечує, а отже, подальше збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін. В силу вищенаведеного, суд, вбачає відсутньою морально-правову основу шлюбу і приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу. Майновий спір, як зазначили сторони, на день розгляду справи в суді, відсутній.
У відповідності до ст.109 СК України при розірванні шлюбу, суд визначає місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір»ю, позивачкою у справі, беручи до уваги обставини, що місце проживання неповнолітньої дитини з матір»ю сторонами погоджено та визначено. Позивачка є працюючою, матеріально забезпеченою, має власне житло, чого не заперечив і відповідач, який теж бажає приймати участь в утриманні та вихованні дитини.
Суд, вважає за доцільним, залишити позивачці після розірвання шлюбу прізвище набуте у шлюбі, з огляду на право надане ст.113 СК України на вибір прізвища після розірвання шлюбу, як особі яка змінила прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу.
Позов підтверджується: свідоцтвом про укладення шлюбу, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.51,52 Конституції України, ст. ст. 34, 55,104, 105, 110, 111, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 5, 10, 30, 60, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Москаленко) та ОСОБА_3 зареєстрований 23 грудня 2006 року Мліївською сільською радою Городищенського району Черкаської області за актовим записом №23.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище набуте у шлюбі ОСОБА_2.
Неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу залишити проживати біля матері - ОСОБА_2.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області рішення суду першої інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_5