Справа 712/8220/17
Провадження 1-кс/712/3685/17
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
04 липня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № 12017251010004629 від 02.06.2017 року слідчим Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 і погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, українеця, освіта середня, непрацюючого, учасником бойових дій та ліквідатором наслідків на ЧАЕС не являється, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання погоджено прокурором.
Клопотання мотивовано тим, що в СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12017251010004629 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 28, ст.162 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 18.08.2008 ОСОБА_7 , на підставі договорів купівлі-продажу серії ВКР №732714 та ВКР№732915, які посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , придбала жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку (кадастровий номер №7110136700-0-020-0320), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою укладення договору купівлі-продажу 18.08.2008 між ОСОБА_7 та ВАТ «Ерсте Банк» укладено кредитний договір з фізичною особою №014/2061/2/21646 про надання кредиту на загальну суму 100 000 доларів США, з відсотками на строк до 17.08.2028 року включно.
На забезпечення умов кредитного договору з фізичною особою №014/2061/2/21646 між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_7 27.07.2015 укладено договір іпотеки №3014/2061/2/21646 стосовно майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, відповідно до пп. 1.2.1, 1.2.2., 1.4, 1.7 договору іпотеки наведене майно належить ОСОБА_7 на праві власності.
У подальшому, 02.06.2017 ОСОБА_6 в порушення ст.ст. 3, 8, 19, 30, 32, 41, 47, 55, 124 Конституції України, ст. 233 КПК України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», розділу 5 договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 27.07.2015, достовірно знаючи про гарантоване Конституцією України право на приватне житло та установлений законом порядок виселення особи з приватного житла, заборону основного закону втручання у приватне життя, судового процесу із спору щодо вищенаведеного приватного житла, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, знаходячись у громадському місці, посягаючи на фундаментальні права громадян, знаходячись поряд із домоволодінням, яке розташоване по АДРЕСА_2 , супроводжуючи свої дії хуліганством, проник до приватного житла гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та неповнолітньої ОСОБА_11 .
Продовжуючи ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з групою невстановлених, на даний час, осіб, виконуючи свою роль в розробленому єдиним злочинним умислом плані, демонструючи свою зневагу до існуючих норм моралі, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, погрожуючи насильством, в період часу з 02.06.2017 по 27.06.2017, діючи проти волі ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та неповнолітньої ОСОБА_11 , систематично проникали до житла, а в подальшому вчинили примусове, всупереч закону виселення останніх з житла.
Крім того, 02.06.2017 ОСОБА_6 в порушення законодавства, достовірно знаючи про гарантоване Конституцією України право на приватне житло та установлений законом порядок виселення особи з приватного житла, заборону основного закону втручання у приватне життя, судового процесу із спору щодо вищенаведеного приватного житла, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, знаходячись у громадському місці, посягаючи на фундаментальні права громадян, знаходячись поряд із домоволодінням, яке розташоване по АДРЕСА_2 , супроводжуючи свої дії хуліганством, проник до приватного житла ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та неповнолітньої ОСОБА_11 .
У подальшому ОСОБА_6 , в період з 02.06.2017 по 27.06.2017, діючи за попередньою змовою з групою невстановлених, на даний час, осіб, виконуючи свою роль в розробленому єдиним злочинним умислом плані, демонструючи свою зневагу до існуючих норм моралі, в супереч вимогам потерпілих, які намагались зупинити неправомірні дії, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, погрожуючи насильством, із хуліганських мотивів здійснював пошкодження та знищення майна
ОСОБА_7 та членів її сім'ї, викидав особисті речі та власність родини ОСОБА_7 з вікон будинку, умисно пошкоджував скло будинку, літньої кухні та сараю, з метою демонстрування можливих наслідків розвитку подій, пошкодив та знищив інше майно.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:
-ч. 2 ст. 28 ст. 162 КК України - тобто незаконне проникнення до житла особи, а так само незаконне виселення та інші дії, що порушують недоторканість житла громадян, вчинені із застосуванням насильства, погрозами застосування насильства, за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 3 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинені групою осіб з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
04.07.2017 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтовування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки вчинив середньої тяжкості кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, що на даний час він перебуває під особистим зобов'язанням.
Отже, за вказаних обставин неможливо запобігти ризикам зазначених у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту не можуть запобігти вказаним ризикам та всебічному,повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його адвокат заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні розповіла про обставини кримінального правопорушення та підтвердила, що підозрюваним здійснювався моральний тиск на неї та її сім'ю на даний час стосовно неї здійснюються заходи по цілодобовій охороні.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
В своєму клопотанні, слідчий посилається на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний являється до слідчого, має постійне місце проживання, також з'являється на виклики до суду. В провадженні Соснівського районного суду м Черкаси перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_6 .. В даних справах ОСОБА_6 обвинувачується в тяжких злочинах відповідно до ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст.. 296 КК України та перебуває на запобіжному заході у вигляді особистого зобов'язання, яке ним не порушується.
Дослідженням клопотання, матеріалів кримінального провадження, та поясненням слідчого з прокурором у судовому засіданні вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та уникати явки за викликами, та якимось чином впливати на свідків та потерпілого.
За таких обставин, та аналізу зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 - 195, 369 - 372, 369 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби - з 20.00 год. до 08.00 год. терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 01 вересня 2017 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період з «20» год. «00»хв. по «08» год. «00» хв. щоденно.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю;
- носити електронний засіб контролю.
Застосування електронного засобу контролю здійснюється слідчим або уповноваженими працівниками органу поліції визначеного слідчим.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_6 , слідчому, та прокурору для контролю за її виконанням.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Ухвала мені оголошена, порядок та строк її оскарження роз'яснено.
«__» ___________ 2017 року __________________ ОСОБА_6 .