Справа № 569/7298/17
"03" липня 2017 р.
Суддя Рівненського міського суду Кучина Н.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
До Рівненського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 травня 2017 року по вищевказаній справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.
22 червня 2017 року представник позивача звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки «NISSAN Almera», 1996 року випуску, червоного кольору, об'єм двигуна 1.4 номер кузову JN1EAAN15U0504740, ДНЗ ВК 1000 OO.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Положеннями ч.1статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2ст. 152 ЦПК Україниу разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення суду. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
З поданої заяви про забезпчення позову вбачається, що ОСОБА_4 здійснила відчуження автомоблія марки "Ніссан Альмера", 1996 року випуску, який є предметом спору, а тому з метою уникнення подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення суду, суд приходить до висновку про забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказаний автомбіль.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - задоволити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки «NISSAN Almera», 1996 року випуску, червоного кольору, об'єм двигуна 1.4 номер кузову JN1EAAN15U0504740, ДНЗ ВК 1000 OO.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина