Єдиний унікальний номер судової справи: 522/3250/17
Провадження № 11-кп/791/572/17 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: повернення обвинувального акта Доповідач ОСОБА_2
іменем України
04 липня 2017 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні матеріали кримінального провадження № 12016160490003647 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому розгляді суду першої інстанції, на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 16.05.2017 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Октємберян, Вірменія, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, п.6, п.12, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2, 4 ст.187 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст.115, п.п. 6,12 ч. 2ст.115, ч. 4 ст.187 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Бородіно Тарутинського району Одеської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судима,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст.187 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Пенджикент Ленінобадської області, Таджикистан, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судима,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст.115, п.п.6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 2, 4 ст.187 КК України,
Повертаючи обвинувальний акт, суд першої інстанції вказав, що його складено з порушенням вимог ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається тільки після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, всупереч п.5 ч.2 ст.291КПК України, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті викладений лише зміст обвинувачення з описом фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . У відповідності до положень ст.277 КПК України, такі відомості становлять лише зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за цим процесуальним рішенням, фактично мають статус тільки підозрюваних.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор в апеляційній скарзі посилається на незаконність ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів указує, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки висновки суду на вищевказану підставу для повернення обвинувального акту є надуманою, безпідставною та не ґрунтується на законі. Так, на аркушах обвинувального акта 15-39 міститься формулювання обвинувачення по кожному епізоду кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а після цього - правова кваліфікація злочинів, в яких вони обвинувачуються, по кожній особі окремо. Вказує, що п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України, не зазначено, що виключно у такому порядку, як викладено в Кодексі, повинні міститися відомості під час складання обвинувального акта. Зазначені судом в ухвалі недоліки не порушують права обвинувачених та не є підставою відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України для повернення обвинувального акта прокурору. Просить ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 16.05.2017 року про повернення прокурору обвинувального акту, який складено у кримінальному провадженні № 12016160490003647 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора, захисника ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони в судових дебатах, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
У відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перелік вимог кримінального процесуального закону щодо складання обвинувального акту, регламентується ст. 291 КПК України і цей перелік вимог є вичерпним.
Ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд послався на такі встановлені у підготовчому засіданні обставини, як невідповідність цього обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, оскільки викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення фактично є тотожними викладеному формулюванню обвинувачення, тобто має місце неузгодженість формулювання обвинувачення з викладеними фактичними обставинами кримінального правопорушення, що протирічить вимогам кримінального процесуального закону та суперечить положенням п. а ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинуваченого.
Із зазначеної норми закону виходить обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1)фактичних обставин кримінального правопорушення;
2)правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");
3) формулювання обвинувачення.
При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Відповідно до вимог пункту 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною радою України, та практикою Європейського суду з прав людини обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Норми Кримінального процесуального кодексу України покладають на суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст.348 КПК), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов'язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК).
Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду. Важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Вирішуючи питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону суд повинен виходити з описання складів злочинів у диспозиціях статей Кримінального кодексу, за якими особи притягуються до кримінальної відповідальності, та вимагати від прокурорів викладу в обвинувальному акті тих обставин злочину, які підлягають обов'язковому встановленню.
Перевіривши підстави, з яких суд повернув прокурору обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України є необгрунтованим, оскільки як вбачається зі змісту вказаного обвинувального акта, слідчий дійшов висновку, що в ході досудового розслідування були встановлені фактичні обставини, які дають підстави звинувачувати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, п.6, п.12, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2, 4 ст.187 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст.115, п.п. 6,12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст.187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст.187 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст.115, п.п.6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 2, 4 ст.187 КК України.
Отже, рішення про повернення обвинувального акту прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні були допущені порушення вимог ст. 291 КПК України, проте таких порушень в оскаржуваній ухвалі суд не зазначив, а його посилання на неузгодженість формулювання обвинувачення з викладеними фактичними обставинами кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення є конкретним та зрозумілим. При цьому, слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінальних правопорушень, які вважав встановленими, правову кваліфікацію цих правопорушень з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені статтею 291 КПК України.
Більш того, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, обставини, на які суд першої інстанції послався як на підстави для повернення обвинувального акту прокурору, стосуються не його відповідності вимогам закону, а питань ймовірного порушення права обвинуваченого на захист, що, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Колегія суддів вважає, що попри відсутності в правовій кваліфікації обвинувального акту конкретної вказівки на те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин, формулювання обвинуваченого та правової кваліфікації дотримано.
Слушними є доводи прокурора щодо неявки потерпілого ОСОБА_12 , оскільки на момент складання обвинувального акта потерпілий мешкав за тією адресою, яка була зазначена в обвинувальному акті, а тому це не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні №12016160490003647 відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вимогам кримінального процесуального Кодексу України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і не ґрунтуються на вимогах закону, а оскільки про вказані обставини обґрунтовано зазначив прокурор у своїй апеляційній скарзі, його апеляційні вимоги про скасування ухвали підготовчого судового засідання та призначення нового розгляду в суді першої інстанції підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору, не можна вважати законним та обґрунтованим і з цих підстав воно підлягає скасуванню, з направленням даного кримінального провадження на новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому розгляді суду першої інстанції задовольнити.
Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 16.05.2017 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016160490003647, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - скасувати, а кримінальне провадження направити в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
(підпис) (підпис) (підпис)
Судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
Херсонської області ОСОБА_2