Справа № 750/5881/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/795/251/2017
Категорія - санкція Доповідач ОСОБА_2
03 липня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7
захисника - адвоката - ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_10 та захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
25.12.1995 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна, на підставі ст. 43 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду Ленінського районного суду м. Миколаїв від 28.03.1994 року, та остаточно визначено міру покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
08.07.2002 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, 7- КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
03.11.2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років (11.11.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання),
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_9 встановлено до 18 серпня 2017 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що за наявності підозри щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням насильства, то застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник - адвокат ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення місцевого суду винесене з істотним порушенням норм КПК України та норм європейського права. Вважає, що висновки суду в частині неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу належним чином не обґрунтовані. На думку захисника, тримання під вартою є засобом забезпечення виконання зобов'язань, і один лише факт тяжкості злочину не є визначальним фактором і безумовною обставиною застосування до підозрюваного ОСОБА_9 такого виду запобіжного заходу.
В поданій апеляційній скарзі захисник -адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та застосувати до її підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час за місцем його реєстрації та фактичного проживання.
Вважає, що прокурором не було доведено, а судом належним чином не обґрунтовано підстави застосування відносно ОСОБА_9 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жодних виняткових обставин під час розгляду клопотання в судовому засіданні встановлено не було, а заявлені ризики не можуть бути підставами для застосування саме такого виду запобіжного заходу. Вказує на те, що слідчий суддя упереджено вказав на наявність доведеної підозри за ч. 1 ст. 121 КК України, та не достатньо врахував дані, щодо особи підозрюваного, який має постійне місце проживання, де мешкає разом з батьками та донькою, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, та стан його здоров'я.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_9 , які просили задовольнити подані в інтересах підозрюваного апеляційні скарги, думку прокурора, який вважав апеляційні скарги необґрунтованими та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в них, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
На думку колегії суддів зазначених вимог слідчий суддя дотримався.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270010005065 від 18 червня 2017 року.
19 червня 2017 року ОСОБА_9 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
19 червня 2017 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах, міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.
Отже, на думку колегії суддів, сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що є підставою для застосування щодо підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування злочину.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що твердження захисників, з приводу передчасного та упередженого врахування слідчим суддею доведеності підозри за ч. 1 ст. 121 КК України є безпідставною.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував положення ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, слідчим суддею було встановлено, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_9 може ухилитись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який є непрацюючим, в зв'язку з чим в нього відсутні засоби до існування, не має міцних соціальних зв'язків, має непогашену судимість, поведінку підозрюваного після вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема те, що він здійснив пробу втекти з місця кримінального правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про доведеність слідчим та прокурором наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки дані, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення вчиненого із застосуванням насильства.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді та вважає, що орган досудового розслідування довів суду винятковість обставин, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Таким чином, доводи захисників, щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_10 та захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3