04.07.2017
Провадження № 1-кп/744/37/2017
Єдиний унікальний № 739/929/17
04 липня 2017 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12016270190000511 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Буда-Вороб'ївська Новгород-Сіверського району Чернігівської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що:
26 листопада 2016 року близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись у будинку за місцем проживання ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме банківських карток ПАТ КБ «ПриватБанк», виданих на ім'я ОСОБА_5 , незаконно заволодів паспортом громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданим 07 грудня 2010 року Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області на ім'я ОСОБА_5 , в якому знаходились картка фізичної особи платника податків ОСОБА_5 № НОМЕР_2 та дві банківські картки публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Внаслідок цього сторона обвинувачення зазначає, що дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України як незаконне заволодіння паспортом.
26 листопада 2016 року близько 07 години 01 хвилини, ОСОБА_6 , знаходячись у будинку за місцем проживання ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_1 , з прямим умислом, направленим на викрадення офіційних документів, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав банківські картки публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_3 (кредитну картку) та № НОМЕР_4 (картку для виплат), видані на ім'я ОСОБА_5 , які знаходились в паспорті громадянина України останнього, в другій кімнаті будинку в шафі, та які згідно з п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», є офіційними документами, тобто електронними платіжними документами, засобами доступу до банківського рахунку.
Через це сторона обвинувачення зауважує, що дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України як викрадення офіційних документів.
26 листопада 2016 року близько 08 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись на вулиці Князя Ігоря в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області, виявив у раніше викраденому ним паспорті громадянина України ОСОБА_5 , належні останньому гроші у сумі 1000 російських рублів, що згідно офіційного курсу валют за даними Національного банку України станом на 26 листопада 2016 року становить 395 гривень 93 копійки, які, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Внаслідок цього сторона обвинувачення відзначає, що дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна.
Крім того, ОСОБА_6 26 листопада 2016 року близько 10 години 30 хвилин, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, повторно, з метою отримання грошей готівкою, прибув до банкомата публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», який розташований по вулиці Князя Ігоря, 2, в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області, де намагався викрасти гроші з банківської картки публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , виданої на ім'я ОСОБА_5 , викраденої ним цього ж дня, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме внаслідок введення невірної комбінації пін-коду.
Продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним корисливим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння майном ОСОБА_5 , 27 листопада 2016 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_6 , з метою отримання грошей готівкою, прибув до банкомата публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», який розташований по вулиці Незалежності, 33 в місті Остер Козелецького району Чернігівської області, де намагався викрасти гроші з банківської картки публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , виданої на ім'я ОСОБА_5 , викраденої ним напередодні, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки вказана карта була заблокована.
Внаслідок цього сторона обвинувачення зазначає, що дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно.
Остаточно дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано: за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України, як незаконне заволодіння паспортом; за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України як викрадення офіційних документів; за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна; за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно.
Під час досудового розслідування стосовно вказаних діянь між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області укладена угода про примирення від 19 травня 2017 року, яка надана суду для розгляду.
За угодою ОСОБА_6 , через примирення з потерпілим ОСОБА_5 та відшкодування обвинуваченим потерпілому сум збитків, сторонами угоди визначене узгоджене покарання:
за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, у виді 100 (ста) годин громадських робіт;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Опитавши у судовому засіданні обвинуваченого на предмет добровільності укладеної угоди, вивчивши документи, зібрані під час досудового розслідування, вислухавши думки прокурора, потерпілого та обвинуваченого, які не заперечували проти затвердження угоди, що розглядається, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання за наступних обставин.
Ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, і такі протиправні діяння згідно ст. 12 Кримінального кодексу України класифікуються як злочини невеликої та середньої тяжкості.
При цьому, у судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1 - 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України.
Потерпілим та обвинуваченим усвідомлюються наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачений розуміє характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є результатом застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Узгоджена в угоді сторонами міра покарання визначена у межах, встановлених санкціями частин статей Особливої частини Кримінального кодексу України з урахуванням принципів призначення покарань, обумовлених Загальною частиною Кримінального кодексу України. Вона враховує ступені тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, наявність зазначених в обвинувальному акті відповідно до правил п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України трьох пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставини, зокрема, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодування завданого збитку, відсутність передбачених ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжуючих покарання обставин.
За таких обставин, аніяких істотних перешкод для затвердження угоди про примирення, визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, й призначення йому узгодженої сторонами угоди міри покарання суд не убачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлений, процесуальні витрати відсутні.
Майна, на яке накладено арешт, щодо якого можливо ухвалити процесуальне рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 2 - 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні через відсутність відповідних клопотань учасників судового провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід обвинуваченому, обраний у ході досудового розслідування, необхідно залишити попередній - домашній арешт протягом набрання вироком суду законної сили, але не більше ніж на строк дії ухвали слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, який у частині наведеного запобіжного заходу обвинуваченому добігає кінця 16 липня 2017 року, позаяк протягом судового розгляду аніякі клопотання щодо продовження строку дії цього запобіжного заходу до суду не надходили.
Через те, що обвинувачений у цьому кримінальному провадженні затримувався у ході досудового розслідування та тримався під вартою 17 травня 2017 року при доставці його до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_6 , виходячи з вимог ч. 1 ст. 58 Конституції України, ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України у редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, чинній на час затримання, слід зарахувати у строк відбування остаточного покарання у виді обмеження волі строк його тримання під вартою у даному кримінальному провадженні 17 травня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за чотири дні обмеження волі.
Рішення щодо предметів, визнаних у кримінальному провадженні речовими доказами, суд убачає за потрібне ухвалити у відповідності з правилами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 371, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
Угоду про примирення від 19 травня 2017 року, укладену в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо діянь, відповідальність за які встановлена ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, у виді 100 (ста) годин громадських робіт;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування призначеного остаточно покарання у виді обмеження волі строк його тримання під вартою 17 травня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за чотири дні обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - домашній арешт протягом набрання вироком суду законної сили, але не більш ніж до 16 липня 2017 року.
Речові докази:
вилучені 03 грудня 2016 року протоколом огляду у ОСОБА_5 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 07 грудня 2010 року Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області на ім'я ОСОБА_5 , картку фізичної особи платника податків ОСОБА_5 № НОМЕР_2 , кредитну та пенсійну картки публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , видані на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5 марки «Nokia» з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», які передані потерпілому ОСОБА_5 , - повернути ОСОБА_5 після набрання вироком суду законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Семенівський районний суд Чернігівської області.
Суддя: ОСОБА_1