Єдиний унікальний номер 741/308/17
Провадження № 1-кп/741/36/17
м. Носівка 04 липня 2017 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника сектора превенції патрульної поліції Носівського ВП ОСОБА_8 ,
представника служби у справах дітей Носівської РДА ОСОБА_9 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017270200000037 відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , учня 9 класу Носівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, який виховувався у родині з одним із батьків, не судимого, якому запобіжний захід не обрано,
за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
23 грудня 2016 року в період з 8 години 53 хвилини до 11 години 31 хвилини в м. Носівка ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, знаючи та ввівши пін-код за допомогою банківської карти № НОМЕР_1 , яку передала йому ОСОБА_11 , через банкомат ПАТ «Державний ощадний банк України», який розташований в м. Носівка по вул. Вокзальна, 10, шляхом трьох транзакцій таємно викрав з карткового рахунку ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 9 500 грн.
ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав, розкаявся, пояснив, що 23 грудня 2016 року на прохання ОСОБА_11 , яка не уміла користуватись банкоматом, він (обвинувачений) знімав кошти з двох наданих нею карток. На картці ОСОБА_7 була значна сума коштів. Він (обвинувачений) вирішив їх викрасти, для цього запам'ятав пін-код картки, а саму картку залишив собі, коли повертав ОСОБА_11 зняті ним кошти в сумі 500 грн. Пізніше він (обвинувачений) зняв з картки кошти в сумі 8 000 грн та 1 500 грн., які витратив на придбання телефону, карти пам'яти до нього, мікрофону до комп'ютера, цукерок та продуктів. Він ( ОСОБА_10 ) викинув банківську картку потерпілого. Він (обвинувачений) влаштувався на роботу, заробить гроші, відшкодує збитки.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 в інкримінованому йому діянні, крім його показань, підтверджується дослідженими по справі доказами, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який під час судового провадження пояснив, що в грудні 2016 року він довірив та передав ОСОБА_12 свою зарплатну банківську картку, щоб той зняв з неї кошти. ОСОБА_13 не зміг поїхати в м. Носівку та передав картку своїй співмешканці, якій кошти знімав ОСОБА_10 . ОСОБА_13 передав йому (потерпілому) кошти в сумі 500 грн., але не повернув банківської картки. ОСОБА_10 зразу не зізнавався, а потім розповів, що залишив собі картку та зняв з неї кошти. ОСОБА_10 написав розписку про те, що поверне гроші. Мати обвинуваченого сплатила йому ( ОСОБА_7 ) 5 000 грн.;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який під час судового провадження пояснив, що в грудні 2016 року ОСОБА_7 передав йому банківську карткута просив зняти кошти. 23 грудня 2016 року в м. Носівку їздила його співмешканка ОСОБА_11 , яка привезла кошти та пін-код, але картки в неї не було. ОСОБА_10 зізнався, що знімав кошти та витратив їх на власні потреби;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка під час судового провадження пояснила, що в 23 грудня 2016 року ОСОБА_10 на її прохання знімав кошти з банківської картки потерпілого. Обвинувачений повернув їй пін-код, кошти в сумі 500 грн., але не повернув банківстку картку. Відсутність картки вона (свідок) виявила тоді, коли повернулась додому у село;
- заявою ОСОБА_7 , з якої вбачається, що 23 грудня 2016 року ОСОБА_10 без дозволу привласнив картку та викрав шляхом зняття через банкомат кошти в сумі 9 500 грн.;
- розпискою, з якої вбачається, що 23 грудня 2016 року ОСОБА_10 отримав картку ОСОБА_7 і зняв з неї гроші, які зобов'язується повернути;
- випискою по картковому рахунку ОСОБА_14 , з якої вбачається, що 23 грудня 2016 року з картки проводилась видача готівки через банкомат в сумі 500 грн., 8 000 грн. (о 8 годині 53 хвилини), 1000 грн. (о 9 годині 13 хвилин), 500 грн. (об 11 годині 31 хвилині)
- протоколом обшуку від 7 лютого 2017 року, з якого видно, що в господарстві АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «OUKITEL» С3, карту пам'яті мікро сд 16 Гб, мікрофон марки «Траст» МС-1200 модель 11917, які були придбані ОСОБА_10 , у грудні 2016 року;
- фотозображеннями, які були зафіксовані камерою відеоспостереження банкомату відділення «Ощадбанку», який знаходиться в м. Носівка по вул. Вокзальна, 10, під час отримання коштів з банківської картки, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду предмету від 15 лютого 2017 року, з якого вбачається, що на магнітному носії інформації - ДВД диску зберігається інформація з камер відеоспостереження банкомату відділення «Ощадбанку», який знаходиться в м. Носівка по вул. Вокзальна, 10. Підчас перегляду всіх зображень видно клавітуру банкомату та руки чоловіка, що вставляє картку та забирає грошові купюри з отвору банкомату. На зображеннях в лівому нижньому кутку є написи із заначенням дати та години;
- протоколом проведення слідчого експеременту від 24 лютого 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 добровільно розповів про обставини викрадення коштів за допомогою банківської картки, вказав банкомат, в якому знімав гроші;
Наявні та досліджені у кримінальному провадженні докази повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Докази, які покладені судом в обґрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.
Аналізуючи зібрані і досліджені в судовому провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 , а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_10 винуватий у вчиненні даного кримінального правопорушення, оскільки усвідомлюав суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.
ОСОБА_10 підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_10 , щире каяття, відсутність судимості, вчинення злочину неповнолітнім.
Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_10 .
Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, його вік, стан здоров'я, сімейне положення, наявність місця проживання, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_10 , суд приймає до уваги його характеризуючі дані і приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Суд враховує особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, і приходить до висновку про те, що можливе його виправлення без відбування покарання.
ОСОБА_10 можливо звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком і покладанням на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України в разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
Суд не призначає неповнолітньому ОСОБА_10 громадського вихователя, оскільки жодна особа не виявила згоди та не подала прохання про покладення на неї обов'язків по нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
Потерпілий по справі заявив цивільний позов, зазначив, що злочином (викраденням 9 500 грн.) йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, визначив розмір матеріального відшкодування у сумі 4 500 грн., які залишилися не відшкодованими. Моральну шкоду оцінив у 5 000 грн., яка виразилася у душевних стражданнях, додаткових зусиллях, яких йому довелося докладати для організації свого життя. Йому довелося позичати кошти для того, щоб відсвяткувати весілля дочки, у зв'язку з чим він зазнав душевних переживань.
Матеріалами справи та дослідженими доказами підтверджено, що обвинувачений не відшкодував заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 4 500 грн., які підлягають стягненню.
Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки обґрунтовані, знайшли підтвердження добутими по справі доказами, потерпілий зазнав психологічних страждань, переживань, які на тривалий час залишаться в його пам'яті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, а саме у віці 15 років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Обвинувачений дав показання про те, що він працевлаштувався, але не надав суду доказів про це, а тому у разі відсутності у ОСОБА_10 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі) його матір'ю ОСОБА_6 , так як вона під час розгляду справи не довела, що шкоду було завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках вчинення умисного злочину, яке передбачене Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, одержані внаслідок вчинення злочину.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 умисно заволодів коштами потерпілого, за які придбав телефон, карту пам'яті до нього, мікрофон до комп'ютера.
За таких обставин телефон, карта пам'яті та мікрофон до комп'ютера підлягають спеціальній конфіскації.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.
На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_10 покласти обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази, а саме:
- розписку обвинуваченого, паперовий конверт держателя картки, ДВД диск із зображенням - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст. ст. 96-1 96-2 КПК України мобільний телефон марки «OUKITEL» С3, карту пам'яті мікро сд 16 Гб, мікрофон марки «Траст» МС-1200 модель 11917, конфіскувати у власність держави.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, кошти в сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. та 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У разі відсутності у ОСОБА_10 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди в сумі 6 000 грн., ця шкода підлягає стягненню (в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі) з його матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга через Носівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілому - надіслати.
Суддя ОСОБА_1