Справа № 308/6244/17
про залишення позовної заяви без руху
03.07.2017 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до ціни позову.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 грн.
Позовна заява містить ціну позову - 629188,50 грн.
Таким чином, в даному випадку позивачу слід сплатити судовий збір та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує його сплату за вимогу майнового характеру у відсотковому співвідношенні до ціни позову за ставкою, визначеною ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в сумі 6291,88 грн.
Судовий збір підлягає для перерахування за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м. Ужгороді / м. Ужгород; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) 812016; рахунок отримувача 31216206700002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду клопотання, в якому просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви, посилаючись на те, що майновий стан позивача з часу надання позики відповідачу значно погіршився, підприємницька діяльність не приносила доходу і в грудні 2016 року він припинив підприємницьку діяльність. Також клопотання обгрунтовує тим, що на даний час позивач ніде не працює та доходів не отримує ані як підприємець, ані як фізична особа. У зв'язку зі значним розміром ціни позову, судовий збір за подання даного позову є занадто великим і він не має можливості його сплатити.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що відстрочення, розстрочення або звільнення особи від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, а також доказів, які це підтверджують.
Звертаючись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач надав копії наступних документів: відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утримання податків, довідки Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області відділення у м. Ужгороді, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, а саме, документів, які б підтвердили його матеріальний стан та неможливість оплатити судовий збір, позивачем не надано. При цьому до позовної заяви не долучено докази, які б могли підтвердити дійсний майновий стан позивача, що унеможливлює вирішення питання про звільнення від сплати судового збору. Надані позивачем копії наведених вище документів не є доказом його майнового стану.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_4