Справа № 133/1975/14-к
Провадження №11-кп/772/52/2017
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
22 червня 2017 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області
в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження № 120130170000775 від 03.10.2013 року за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 захисника ОСОБА_8 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2015 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого стрілком ВОХР в м. Козятин Вінницької області, раніше несудимого ,
виправдано за ч.1 ст.125 КК України в зв'язку з недоведеністю вини,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора : ОСОБА_10
обвинуваченого : ОСОБА_9
захисника : ОСОБА_11
представника потерпілої : ОСОБА_8
потерпілої : ОСОБА_7
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу , просила вирок Козятинського міськрайонного суду від 21 серпня 2015 року відносно визнання невинуватим ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України, скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді виправних робіт терміном на 1 (один) рік з відрахуванням в дохід держави із суми заробітку 20%.
Представник потерпілої - захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, просив вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2015 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 у повному обсязі.
Вироком Козятинського міськрайонного суду від 21 серпня 2015 року ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України виправдано , у зв'язку з недоведеністю вини у скоєнні даного кримінального правопорушення. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 відмовлено в повному обсязі.
Згідно вироку суду органами досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується в навмисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а саме в тому, що 02.10.2013 року близько 12 години по провулку Заводському в м. Козятині Вінницької області ОСОБА_9 прийшов до свого будинку АДРЕСА_2 та взявши «болгарку» почав самостійно відрізати ворота, належні ОСОБА_7 , яка проживає в будинку АДРЕСА_3 цей час до ОСОБА_9 вийшла ОСОБА_7 запитати, що він робить. Під час спілкування між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на ґрунті неприязних відносин виникла словесна суперечка, під час чого ОСОБА_9 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, виконуючи свої злочинні дії, знаючи та усвідомлюючи про настання суспільно -небезпечних наслідків, наніс один удар долонею правої руки в обличчя з ліва ОСОБА_7 , від чого остання впала на землю. В результаті ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій виличній ділянці, підшкірного крововиливу на тильній поверхні лівої кисті, підшкірної гематоми в лівій сідничній ділянці, які згідно висновку судово - медичного експерта Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи № 1900 від 03.09.2013 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вимоги апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні мотивовані тим, що судом безпідставно визнано всі докази недопустимими.
В матеріалах кримінального провадження знаходиться письмова заява ОСОБА_7 про вчинений щодо неї злочину, яку вона подала 04.10.2013 перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Козятинській ЦРЛ. Дочка ОСОБА_7 - ОСОБА_12 , подала заяву 03.10.2013 про нанесення тілесних ушкоджень її матері ОСОБА_7 , про що відомості до ЄРДР були внесені 03.10.2013, а тому, відомості щодо нанесення тілесних ушкоджень за заявою ОСОБА_7 до ЄРДР не були внесенні повторно.
Крім того, в матеріалах провадження знаходиться заява ОСОБА_7 про залучення її до провадження як потерпілої, тому відповідно до ст. 25 КПК України слідчий в межах своєї компетенції розпочав досудове розслідування під час безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення.
Також під час судового засідання було встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 має вади слуху. З даного приводу її представником адвокатом ОСОБА_8 було надано медичну довідку, а тому суд на підставі ст. 58 КПК України, мав би визнати дочку потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_12 законним представником потерпілої.
Вимоги апеляційної скарги представника потерпілої - захисника ОСОБА_8 мотивовано тим, що суд незаконно визнав докази здобуті досудовим слідством та судовим розглядом недопустимими, мотивуючи тим, що кримінальне провадження розпочате за заявою доньки потерпілої ОСОБА_12 , оскільки кримінальне провадження було розпочато за заявою про вчинення кримінального правопорушення та органами досудового розслідування було здійснено розслідування для охорони прав та законних інтересів потерпілої.
Крім того, потерпіла ОСОБА_7 04.10.2013 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно неї та не відмовлялась від обвинувачення, тому визнання доказів недопустимими є необґрунтованими.
ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора та представника потерпілої ОСОБА_7 , в яких просив вирок суду залишити без зміни, вважаючи його законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, представника потерпілої захисника ОСОБА_8 , потерпілу ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_10 , які просили скасувати виправдувальний вирок та постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_11 , які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Під час апеляційного розгляду були перевірені докази та досліджено в повному обсязі матеріали кримінального провадження у відповідності з положеннями ст. 404 КПК України.
Зокрема був допитаний обвинувачений ОСОБА_9 , який заперечував заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, наполягав на показах, які давав суду першої інстанції .
Потерпіла ОСОБА_7 пояснювала, що 02.10.2013 року ОСОБА_9 зрізав завіси на воротях. Вона вийшла , почала кричати, а він її вдарив рукою в обличчя, від чого вона впала.
Судом апеляційної інстанції допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які дійсно давали пояснення, що під час конфлікту ОСОБА_9 02.10.2013 року заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, а саме штовхнув рукою в обличчя ОСОБА_7 , яка впала.
При цьому свідок ОСОБА_16 пояснював, що не бачив, щоб ОСОБА_9 наносив тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_17 пояснювала, що тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не бачила .
Крім того, свідок ОСОБА_17 пояснювала, що вона заповнювала карту виїзду швидкої медичної допомоги, в якій будь- які записи щодо тілесних ушкоджень відсутні, оскільки швидку допомогу викликали в зв'язку з гіпертонічним кризом у ОСОБА_7 .. Які скарги були у потерпілої вона записала в картці, чи говорила ОСОБА_7 про заподіяння їй тілесних ушкоджень вона не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_18 пояснювала, що 02.10.2013 року працівників міліції викликали через конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з приводу воріт, які поставила ОСОБА_7 , а ОСОБА_9 зрізав їх.
Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 під час апеляційного розгляду пояснювали, що потерпілу ОСОБА_7 ніхто не бив, будь- яких тілесних ушкоджень вони не бачили.
Свідок ОСОБА_22 пояснювала , що зі слів ОСОБА_7 їй відомо, що ОСОБА_9 штовхнув останню, від чого вона впала.
Свідок ОСОБА_23 пояснював, що він, працюючи старшим інспектором Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, за викликом ОСОБА_7 виїжджав та відбирав пояснення в жовтні 2013 року з приводу конфлікту між нею та ОСОБА_9 через зрізані обвинуваченим ворота.
При цьому, свідок зазначив, що говорили ніби -то ОСОБА_9 штовхнув потерпілу і наніс тілесні ушкодження, однак він тілесних ушкоджень не бачив.
Свідок ОСОБА_24 під час апеляційного розгляду пояснював, що він, працюючи оперуповноваженим в 2013 р. по заяві ОСОБА_7 , відбирав пояснення , в яких було зазначено все, що пояснювали потерпіла та обвинувачений . Якби ОСОБА_7 повідомила про заподіяння тілесних ушкоджень, то він би це вказав.
Свідок ОСОБА_25 пояснював, що він ,працюючи слідчим в Козятинському РВ УМВС України у Вінницькій області 03.10.2013 року приймав заяву від ОСОБА_12 , а заяву ОСОБА_7 з резолюцією начальника слідства приєднав до матеріалів справи, оскільки відомості в ЄРДР повторно не вносяться.
Також під час апеляційного розгляду повторно було досліджено : заяву потерпілої ОСОБА_7 , згідно якої остання просила притягнути до кримінальної відповідальності сусіда ОСОБА_9 , який 02.10.2013 року побив її , а саме вдарив рукою в обличчя від чого вона впала та втратила свідомість ( т.1 а.с. 197) ; протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 від 14.05.2014 року , згідно якого останній на пропозицію слідчого пояснював , що в результаті словесної суперечки виникла сварка між ним та потерпілою ОСОБА_7 , при цьому показував місце знаходження його та потерпілої, під час слідчого експерименту проводилося фотографування ( т.1 а.с. 57-61) ; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_7 від 14.05.2014 року, згідно якого остання на пропозицію слідчого повідомляла причини виникнення словесної суперечки в результаті чого обвинувачений ОСОБА_9 штовхнув її від чого вона впала та втратила свідомість, при цьому показувала місце знаходження її та обвинуваченого під час сварки, під час слідчого експерименту проводилося фотографування ( т.1 а.с. 52-53) ; висновок експерта Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи № 1900 від 03.09.2013 року , згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді : синця (1) в лівій виличній ділянці, підшкірного крововиливу (1) на тильній поверхні лівої кисті, підшкірної гематоми (1) в лівій сідничній ділянці, які утворились від тупих твердих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.1 а.с. 63) ; журнал запису звернень про невідкладну медичну допомогу Козятинської ЦРЛ ( початок 28.09.2013 року закінчено 08.11.2013 року) , згідно якого зафіксовано факт звернення ОСОБА_26 о 14-55 про погане самопочуття ( т.1 а.с. 82-85) ; карта виїзду швидкої медичної допомоги від 02.10.2013 року Козятинської ЦРЛ, згідно якої швидка медична допомога приїздила на АДРЕСА_4 до Ківи Надії в зв'язку з поганим самопочуття ( діагноз артеріальна гіпертензія, скарги на головокружіння,), рекомендовано викликати сімейного лікаря , при цьому відсутній запис скарги ОСОБА_7 про заподіяння їй тілесних ушкоджень та про наявність у неї тілесних ушкоджень ( т.1 а.с.86) ; висновок експертів Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи № 112-К від 19.10.2014 року , згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій виличній ділянці, підшкірного крововиливу на тильній поверхні лівої кисті, гематоми в лівій сідничній ділянці, дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.1 а.с.123-125), повідомлення в.о. начальника Вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський, повідомлення першого заступника ДТГО « Південно - Західна залізниця» з наданими копіями маршруту провідника Київського резерву ОСОБА_18 .
Перевіривши у відповідності до вимог ст.94 КПК України докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, керуючись роз'ясненнями п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» , згідно якого докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально- процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами, ст. 86 КПК України дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для виправдання ОСОБА_9 за недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення відповідно до вимог ст.477 КПК України може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, проти прав, свобод та законних інтересів якого вчинено кримінальне правопорушення.
Заява потерпілого, як правило, є єдиним законним приводом для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення №12013010170000775 розпочато 03.10.2013 року відносно ОСОБА_9 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за заявою, поданою 03.10.2013 року ОСОБА_12 , дочкою ОСОБА_7 ..
Доводи апеляційної скарги прокурора, представника потерпілої захисника ОСОБА_8 , що поскільки ОСОБА_7 подала заяву 04.10.2013 року і під час досудового розслідування та судового розгляду наполягала на притягненні ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, слід вважати кримінальне провадження законним, таким, що відповідає формі приватного обвинувачення є безпідставними, оскільки суперечать вимогам кримінального процесуального закону.
Хоча захисник ОСОБА_8 звертає увагу на вік потерпілої, вади її слуху, однак у матеріалах кримінального провадження відсутні будь- які дані щодо визнання її доньки ОСОБА_12 законним представником, зокрема відсутня постанова про залучення законного представника потерпілого слідчого , прокурора, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні .
Крім того, свідок ОСОБА_25 пояснював, що відомості в ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_7 не вносились, хоча це суперечить положенням ст.214 КПК України.
В матеріалах кримінального провадження наявний висновок про результати звернення ОСОБА_7 , в якому зазначено, що 02.10.2013 року та 03.10.2013 року до чергової частини Козятинскього РВ УМВС України у Вінницькій області за телефоном 102 надходило звернення ОСОБА_7 , жительки АДРЕСА_4 про те, що її сусід ОСОБА_9 без її дозволу знімає ворота на її паркані та погрожує фізичною розправою.
Отримане повідомлення зареєстровано в ЖЕО РВ від 02 та 03.10.2013 року з № 3385 та № 3406 та на місце події виїжджала слідчо-оперативна група. За даною подією інформація внесенню в ЄРДР не підлягає, оскільки відсутні ознаки кримінального правопорушення.
Також із з рапорту зареєстрованого 02.10.2013 року № 3385 ( т.1 а.с.17 ) вбачається, що 02.10.2013 року в 11.55 год. надійшла інформація в чергову частину по телефону від гр-ки ОСОБА_7 про те, що її сусід ОСОБА_27 вчиняє хуліганські дії, погрожує фізичною розправою. Спосіб насильницьких дій - погроза словами. ( т. 1 а.с. 17).
В поясненні ОСОБА_7 від 02.10.2013 року ( т.1 а.с. 18 ) відсутнє посилання на те, що ОСОБА_9 заподіяв їй тілесні ушкодження 02.10.2013 року біля 11 год..
В журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення №1032 Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області відсутня реєстрація заяви ОСОБА_7 про заподіяння їй тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_28 за період з 01.10.2013 року до 05.10.2013 року. ( т.2 а.с.17-37). Даний факт також підтверджено довідкою начальника Козятинського РВ УМВС (т. 1 а.с. 243 ). В карті виїзду швидкої медичної допомоги ( т.1 а.с.86) відсутній запис про скарги ОСОБА_7 про заподіяння їй тілесних ушкоджень та про наявність у неї тілесних ушкоджень, а міститься запис : скарги на головокружіння ,та зазначений діагноз - артеріальна гіпертензія.
Заява ОСОБА_7 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення ОСОБА_28 датована 04.10.2013 року не зареєстрована належним чином в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень, будь-які відмітки про її реєстрацію відсутні всупереч вимогам наказу МВС України № 1050 від 19.11.2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» , відповідно до п.3.8 якого датою подання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події до органів внутрішніх справ вважається дата реєстрації такої заяви чи повідомлення в журналі ого обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події . Відповідно п.3-12 даної Інструкції при реєстрації таких заяв оперативний черговий на їх лицьовому боці проставляє спеціальний штамп реєстрації заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення.
Вказівки у апеляційній скарзі представника потерпілої ОСОБА_8 , що виправдувальний вирок був винесений через порушення технічного моменту, внесення відомостей до ЄРДР за заявою доньки, а не самої потерпілої, що повідомлення ОСОБА_7 до чергової часини Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області 02.10.2013 року о 11 год.55 хв. та о 14 год.30 хв. слід розцінювати як повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з відповідним внесенням до ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією суперечать положенням ст.ст. 214, 477 КПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції що кримінальне провадження було розпочато незаконно та щодо недопустимості доказів, наявних у даному кримінальному провадженні .
Твердження у апеляційних скаргах, щодо доведеності вини ОСОБА_9 є необґрунтованими.
Судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.370 КПК України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, передбачених ст.409 КПК України для зміни чи скасування судового рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарг прокурора, представника потерпілої захисника ОСОБА_8 є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КК України, суд апеляційної інстанції,-
В задоволенні апеляційної скарги прокурора, представника потерпілої захисника ОСОБА_8 відмовити.
Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2015 року, яким ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України виправдано у зв'язку з недоведеністю вини - залишити без змін.
На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення.
Відповідно до ч.4 ст. 532 КПК України судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення .
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4