Справа № 202/2524/17
Провадження № 2/202/1544/2017
30 червня 2017 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Волошина Є.В.,
за участю секретаря Величко А.А.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, -
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в обґрунтування якого зазначив, що 03 жовтня 1997 року відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Від шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами було розірвано та відповідач на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. Позивач ОСОБА_1 навчається у Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара. Враховуючи, що позивач навчається на денній формі навчання, та знаходиться на утриманні матері ОСОБА_4, просив стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_1 в розмірі 1544 грн. щомісячно, починаючи з початку навчання (01 вересня 2016 року) і до закінчення навчання - до 30 червня 2021 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. При цьому відповідач пояснював, що має змогу виплачувати на користь позивача не більше 400 грн. щомісячно, оскільки він не працює, на утриманні має двох неповнолітніх дітей.
Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 жовтня 1997 року, який було розірвано 10 липня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу 1-КИ №237863 від 18 лютого 2003 року.
Від шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ №039380 виданого 25 червня 1988 року.
ОСОБА_1 навчається на першому курсі денної форми навчання юридичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, що підтверджується довідкою №87-300-2784 від 22 березня 2017 року.
Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. ст. 199, 200 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відтак, за змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.
Мати позивача ОСОБА_4 несе витрати по утриманню та вихованню дитини, однак, не має достатніх коштів для забезпечення всіх потреб.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а з відповідача слід стягнути аліменти на утриманні дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 11 квітня 2017 року і до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років, оскільки відповідач є батьком дитини, працездатний, має інших утриманців, зобов'язаний матеріально утримувати сина. Таку допомогу він має можливість надавати.
Щодо позовних вимог у частині стягнення аліментів з початку навчання, а саме, з 01 вересня 2016 року, суд вважає необхідним зазначити наступне. Відповідно до статті 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Отже, в цій частині позов задоволенню не підлягає.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Разом з цим, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Оскільки в силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 198-201 Сімейного кодексу України ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 11 квітня 2017 року та до закінчення навчання 30 червня 2020 року, але не більше як до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах стягнення суми платежу аліментів за один місяць.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Волошин Є.В.