Справа № 199/2504/17
(1-кс/199/321/17)
18.04.2017 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від 08.06.2016 року (справа № 199/4042/16-к) накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено ОСОБА_3 та будь-яким особам у т.ч. за його дорученням на підставі цивільно-правових угод відчужувати вказане майно, розпоряджатися ним та використовувати його.
Арешт був накладений за клопотанням прокурора, в якому зазначено, що у провадженні СВ АНД ВП Дніпропетровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.05.2016 року за № 42016040630002459, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 190 КК України.
У ході перевірки дійсності вказаних вище документів, встановлено, що рішення Київського районного суду м. Сімферополя по справам № 123/1948/13-ц від 11.10.2013 року та №123/1944/13-ц від 21.10.2013 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. Разом з тим, згідно інформації, яка вказана у рішенні по справі № 123/1948/13-ц від 11.10.2013 року встановлено, що 26.06.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 79, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дане приміщення належало ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2013 року, у зв'язку з чим Київським районним судом м. Сімферополя, право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_7 . Проте, за результатами ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи КП «Дніпропетровське Міжміське бюро технічної інвентаризації» наявні відомості про те, що дана квартира ніколи не приватизувалась та на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 27.01.2012 року належить Територіальній громаді міста Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради, що свідчить про фіктивність рішення Київського районного суду м. Сімферополя.
У ході досудового розслідування встановлено, що 19.04.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 , на підставі дублікату Свідоцтва про право власності на житло, виданого 22.08.2003 року Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської Ради, зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_6 . Досудовим розслідуванням встановлено, що реєстрація проведена на підставі документів, які мають ознаки фіктивності.
Крім того, невідомі особи, які шахрайським шляхом заволоділи квартирою за адресою АДРЕСА_4 , отримували звіт про оцінку вказаної квартири у ТОВ «ВКФ Спарта», директором якого являється ОСОБА_9 , а в ході опрацювання документів, вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_8 встановлено, що звіт про оцінку приміщення № 79, буд. АДРЕСА_2 виконані також ТОВ «ВКФ Спарта» та підписані ОСОБА_9 ..
ОСОБА_4 вважає, що на теперішній час відпала потреба у арешті на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки протягом майже 10 місяців після накладення слідчим суддею арешту на майно ухвалою від 08.06.2016 року, повідомлення про підозру у межах кримінального провадження № 42016040630002459 жодній особі не пред'явлено, слідчим та прокурором не доведено, що припущення щодо намірів ОСОБА_3 відчуження майна знайшло своє подальше підтвердження під час досудового розслідування.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просить скасувати арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1 ), з забороною розпорядження вказаним нерухомим майном, накладений ухвалою слідчого судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2016 року.
ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі.
Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна з посиланням на те, що нежитлове приміщення АДРЕСА_3 є предметом кримінального правопорушення та скасування арешту на це майно завдасть істотної шкоди інтересам територіальної громади м. Дніпра, оскільки може бути відчужене третім особам.
Суд виходить з того, що за ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна також може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскільки у суду є достатні підстави вважати, що нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , яке зареєстроване за ОСОБА_3 , який свою чергу може виступати продавцем цього майна, є предметом, набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, суд,
Клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дні проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1