Справа № 175/5551/14-ц
Провадження № 2/175/123/17
Ухвала
26 квітня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Воздвиженського О.Л.,
з участю секретаря Перепелиці Я.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «ОліЕкс» про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «ОліЕкс» про захист прав споживача, шляхом визнання договору про надання кредитної лінії недійсним, -
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «ОліЕкс» про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «ОліЕкс» про захист прав споживача, шляхом визнання договору про надання кредитної лінії недійсним.
02 березня 2017 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Частина 2 ст. 151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову, а саме в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: докази, причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст. 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України, про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Відповідно до ст. 151, 153 ЦПК України та розяснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-якого з осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до п. 4 вищевказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що відсутні обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Окрім цього, судом встановлено, що судом першої інстанції вже був накладений арешт на все нерухоме майно відповідача та після апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції відповідачі мали змогу реалізувати чи іншим чином ухилитись від виконання рішення суду, за таких обставин суд прийшов до висновку, що слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.Л. Воздвиженський