79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.04.07 Справа№ 5/363-12/31А
Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О. Д. за участю секретаря Джус Р. В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Колективного підприємства «Центр Європи» до Відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 року № 0002102321/0
за участю представників:
від позивача: Собчук Т.О. (довіреність у справі)
від відповідача: Демідюк В.В. (довіреність у справі)
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст.27, 29, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема право заявляти відводи.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Колективним підприємством «Центр Європи» до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 року № 0002102321/0
Обставини справи: Ухвалою від 09.02.2007 р. Господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі, призначивши підготовче судове засідання на 06.03.2007 р.
Ухвалою від 06.03.2007 р. суд закінчив попередній розгляд справи та призначив судове засідання на 27.03.2007 р.
В судовому засіданні 27.03.2007 р. оголошувалась перерва до 04.04.2007 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає податкове повідомлення -рішення від 22.06.2006 року № 0002102321/0 є необґрунтованим і незаконним, тому просив його скасувати. Зокрема представник зазначив, що підприємством укладено контракт №28/03 від 28.09.2003 р. з Акціонерним товариством “TDC Logistics Limited», Ларнака, Кіпр яке не є нерезидентом , що має офшорний статус , а тому підприємством правомірно віднесено на валові витрати 100% від вартості отриманого товару у даного нерезидента.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні та зазначив, що в порушення вимог п.18.3 ст.18 Закону України» Про оподаткування прибутку підприємство віднесло до складу валових витрат 100% від вартості отриманого товару у нерезидента , а необхідно було віднести до складу валових витрат суму , що становить 85% витрат від вартості товарів придбаних у офшорних нерезидентів протягом третього та четвертого кварталів підприємство зайво віднесло до валових витрат 920771,00 грн. та занизило податок на прибуток на суму 230771,50 грн.
Повний текст постанови виготовлено, підписано та оголошено 04.04.2007 р.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова з 22.05. по 09.06.2006 року проводила виїздну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства Колективного підприємства «Центр Європи « за період з 01.04.2004 року по 31.12.2005 року .
Відповідачем за результатами перевірки складено акт від 09.06.2006 року за № 241/23-024/20853673 в якому зафіксовані наступні порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п. 5.3.2. п.5.3, ст.5,п.5.9 ст.5.п.18.3 ст.18 Закону України від 22.05. 1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями), внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006 р. № 0002102321/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 286725,50 грн. із яких основний платіж 230771,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції 55954,00 грн.
На думку перевіряючих підприємство в порушення вимог п.18.3 ст.18 Закону України» Про оподаткування прибутку підприємство віднесло до складу валових витрат 100% від вартості отриманого товару у нерезидента , а необхідно було віднести до складу валових витрат суму , що становить 85% витрат від вартості товарів придбаних у офшорних нерезидентів протягом третього та четвертого кварталів підприємство зайво віднесло до валових витрат 920771,00 грн. та занизило податок на прибуток на суму 230771,50 грн.
При прийнятті постанови суд виходив із наступного :
Згідно з п.18.3. ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг). Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Для цілей цього пункту під терміном “нерезиденти, що мають офшорний статус» розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи позивач уклав контракт №28/03 від 28.09.2003 р. з Акціонерним товариством “TDC Logistics Limited», Ларнака, Кіпр відповідно до якого продавець продав , а покупець (КП “Центр Європи») купив на умовах СІР/Львів шини пневматичні гумові, безкамерні, а також диска стальні, для вантажних автомобілів та автобусів. Термін дії даного контракту до завершення всіх зобовязань і платежів за контрактом 31.12.2004 р.
Твердження податкового органу про те, що підприємством зайво включено до складу валових витрат, витрати на придбання товарів у нерезидентів, що мають офшорний статус, не заслуговують на увагу суду та спростовуються наступним.
В матеріалах справи міститься копія податкового свідоцтва та його переклад засвідчений печаткою нотаріуса, з якого вбачається що Акціонерне товариство “TDC Logistics Limited» зареєстроване в Кіпрі під реєстраційним номером 123701, і з 09.12.2001 р. -дата його реєстрації, являється резидентом Кіпру тому його прибуток підлягає оподаткуванн на загальних підставах згідно з законом про Податок на прибуток Республіки Кіпр.
Тобто даним податковим свідоцтвом підтверджується не офшорний статус нерезидента Акціонерного товариства “TDC Logistics Limited» з яким був укладений контракт КП “Центр Європи».
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно включив до складу валових витрат 100% від вартості отриманих товарів у нерезидента Акціонерного товариства “TDC Logistics Limited» оскільки він має звичайний (не офшорний) статус, а тому податкове повідомлення -рішення від 22.06.2006 року № 0002102321/0 яким позивачу визначено податкове зобовязання в сумі 286725,5 грн. слід скасувати.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 17, 48,69,71,122-124,138-140,151-154,162,163, п.6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задоволити повністю .
Скасувати частково податкове повідомлення -рішення від 22.06.2006 року № 0002102321/0 яким КП “Центр Європи» визначено податкове зобовязання по податку на прибуток в сумі 286006,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою I “Апеляційне провадження» Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя