печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28149/17-к
23 травня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів,-
Старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016000000003822 від 09.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.366-1, ч. 3 ст. 212 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до речей та документів.
Обґрунтовуючи внесене клопотання слідчий вказав, що вказані документи мають істотне значення у кримінальному провадженні, яке розслідується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , депутат Верховної ради України восьмого скликання, у період з 01.01.1998 по 31.12.2015 ухилився від сплати податків та зборів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Зокрема, ОСОБА_6 , згідно з Законом України «Про запобігання корупції», подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічну електронну декларацію за 2015 рік, у якій задекларував готівкові кошти у сумі 100 000 000грн., 2 500 000 доларів США.
З метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів призначено позапланову перевірку громадянина ОСОБА_6 , за результатами якої ДФС складено акт, згідно з яким установлено факт несплати до бюджету податків та зборів на загальну суму 30 292 699 гри.
Крім того, відповідно до інформації, отриманої контролюючими органами під час перевірки, ОСОБА_6 ймовірно отримав позики у великих розмірах, про що надав копії розписок із відображенням таких відомостей з метою пояснення законності джерел походження грошових коштів.
Відповідно до відомостей зазначених у декларації у графі 13 «Фінансові зооовязання», суб'єкт декларування повинен, серед іншого, задекларувати отримані позики. Однак, ОСОБА_6 у зазначеній графі жодних відомостей з приводу вищевказаних позик не відобразив.
За результатами аналізу копій таких розписок, їх змісту та оформлення, а також електронної декларації є підстави вважати, що такі правочини містять лише формальний характер.
З урахуванням викладеного, з матеріалів вбачається факт подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, що може ймовірно свідчити про ознаки складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Отже, з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, виникла необхідність у зібрані та аналізі повних відомостей, внесених до декларації, поданої згідно із Законом України «Про запобігання корупції» особами, що підпадають під категорію суб'єктів декларування, що зобов'язані подавати декларацію щодо доходів до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - НАЗК), а також аналізі та зібрані відомостей щодо найменування та реквізитів центру сертифікації ключів, в якому було отримано такий ключ; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; найменування
Особа, у володінні якої знаходяться документи, про розгляд клопотання не повідомлялась відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених в останньому.
Заслухавши пояснення прокурора слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо злочин вчинено Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , Головою ІНФОРМАЦІЯ_7 , Головою ІНФОРМАЦІЯ_8 , його першим заступником та заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_9 , Головою ІНФОРМАЦІЯ_10 , його першим заступником та заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Отже вказане кримінальне провадження за суб'єктним складом підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України, а не слідчим Генеральної прокуратури України.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Разом з тим прокурору відомо, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не підслідне органам прокуратури.
У зв'язку з цим прокурор, використовуючи свої повноваження, передбачені ч. 2 ст. 218 та п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України, повинен був визначити підслідності вказаного кримінального провадження, проте цього не зробив.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не підслідне слідчим Генеральної прокуратури України відповідно до ст. 216 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. 130, 159, 160, 216 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1