Дата документу Справа №
Є.У. № 310/4319/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Парій О.В.
Провадження № 22-ц/778/193/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
31 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Трофимової Д.А.,
Суддів: Воробйової І.А.,
Бєлки В.Ю.,
За участю секретаря: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У червні 2016 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 09 лютого 2006 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за договором не виконала.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11 травня 2016 року має заборгованість в розмірі 15 692,56 грн., з яких: 8 319,32 грн. - тіло кредиту; 3 132,17 грн. - відсотки за користування кредитом; 3 346,68 грн. - пеня; 2 123,46 грн. - штрафи, з них 1 229,07 грн. - внесено коштів на погашення заборгованості з 01 червня 2015 року (дата зміни облікових правил Банка).
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.02.2006р. в розмірі 15 692,56 грн. та судовий збір у сумі 1 378 грн.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 серпня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положеннями п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
За нормами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, зазначив, що до позовної заяви додано копію заяви ОСОБА_4 про відкриття рахунку та надання послуг кредитної карти, яка датована 09.02.2006р. Доказів в підтвердження обставини, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією особою, не надано. До позову додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які затверджені наказом Голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та мають посилання на те, що банк діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року. Зазначені в позовній заяві та додані до неї Умови та правила надання банківських послуг не діяли на дату заповнення ОСОБА_4 заяви, отже, й на дату укладання договору.
Проте, погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 09 лютого 2006 року. Згідно укладеного договору отримала кредит у розмірі 4 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, тип карти: НОМЕР_1, валюта: гривня, тип кредитного ліміту: фінансовий фіксований, базова відсоткова ставка становить 3 % на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії кредитного ліміту відповідає терміну дії картки. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості за кредитним лімітом може проводитися як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і списанням банком коштів з дебетної карти (а.с. 14).
У заяві від 09 лютого 2006 року відповідач надала згоду на те, що заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем шляхом підписання заяви № б/н від 09 лютого 2006 року було укладено в письмовій формі кредитний договір.
Таким чином, факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.
Далі, як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_3, старт карткового рахунку відбувся 09.02.2006р., зміна кредитного ліміту - 16.02.2006р., перевипуск карти та переоформлення на універсальну карту - 26.10.2007р., строк дії кредитної карти - 08/17 (а.с. 6).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 09.02.2006р. відповідач з часу укладення договору періодично вчиняла дії щодо виконання зобов'язань, здійснювалося погашення заборгованості за наданим кредитом, останній платіж на погашення заборгованості був здійснений 27.05.2015 року і становить 316,76 грн. (а.с. 7-12).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядок, встановлені договором.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, що діють у ПАТ КБ «ПриватБанк» з 01.11.2005р., позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с. 129-141).
Згідно п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором відповідач повинен на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбаченим цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 11 травня 2016 року має заборгованість в розмірі 15 692,56 грн., з яких: 8 319,32 грн. - тіло кредиту, 3 132,17 грн. - відсотки за користування кредитом, 3 346,68 грн. - пеня, 2 123,46 грн. - штрафи, з них 1 229,07 грн. - внесено коштів на погашення заборгованості з 01 червня 2015 року (дата зміни облікових правил Банка) (а.с. 13).
Розрахунок заборгованості, що наданий позивачем, обґрунтований наявними у справі доказами, оформлений належним чином, здійснений згідно умов кредитного договору в межах заявлених позовних вимог, Банком враховано період порушення відповідачем умов договору.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що неналежне виконання позичальником зобов'язань за договором підтверджене доказами та виходячи із встановлених ст. 526 ЦК України загальних умов виконання зобов'язання і передбаченого ст. 629 ЦК України принципу обов'язковості договору, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь Банку підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 15 692,56 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Висновки суду про недоведеність того факту, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою, спростовані під час апеляційного розгляду справи.
Так, ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_4» на підставі актового запису про шлюб № 593 від 13.07.1985р., складеного Бердянським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області (а.с. 108, 109-110), шлюб з ОСОБА_5 було розірвано, про що свідчить актовий запис про розірвання шлюбу № 355 від 26.09.2006р., складений відділом ДРАЦС по м. Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, прізвище дружини змінено з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_3» (а.с. 115-117)
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з ОСОБА_3 документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у суді першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 2 893 грн. 80 коп. (1 378 грн. + 1 515,80 грн.) (а.с. 1, 72).
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 серпня 2016 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 15692 грн. 56 коп. та судовий збір в сумі 2893 грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: