27.06.2017 Справа №607/1439/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючого - судді Братасюка В.М.
- секретаря с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ігровицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Ігровицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, а саме, що вона є внучкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Ігоровиця Тернопільського району Тернопільської області та визнання права власності на майно в порядку спадкування, а саме, просить визнати за нею право власності на 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року та 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3
Свої вимоги обґрунтовує тим, що після їх смерті відкрилася спадщина на вищевказане майно і вона є спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину в строк, встановлений чинним законодавством. Однак, нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Ігровицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання не з»явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо задоволення позову.
Представник третьої особи - Тернопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з»явився, надавши суду заяву про розгляд справи без присутності їх представника.
Згідно ч. 2 статті 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявитиклопотання про розгляд справи за її відсутності.
При розгляді справи судом встановлено наступне.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи господарств - колгоспний двір, членами якого станом на 01.07.1990, 15.04.1991 року були: ОСОБА_7 - мати позивача, ОСОБА_5) - бабуся позивача, ОСОБА_2 - позивач, ОСОБА_8 - чоловік позивача, ОСОБА_4 - син позивача, ОСОБА_9 - донька позивача, що підтверджується довідкою Ігровицької сільської ради.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною
час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору
встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх
і непрацездатних.
Таким чином, кожному члену колгоспного двору належало по 1/6 частки житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помирає ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.07.1992 р.
Після її смерті відкривається спадщина за законом на 1/6 частку спірного житлового будинку.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.
Відповідно до вимог п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась., але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи те, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, була фактично прийнята спадкоємцем позивачем, застосовуванню підлягають правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.
Єдиним її спадкоємцем першої черги за законом є її внучка позивач по справі ОСОБА_2, яка спадкує ту частку яка б належала її батькові, сину ОСОБА_10, якби він був живим на час відкриття спадщини.
В силу вимог ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом: спадкоємцями
першої черги є, в рівних, частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і
батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги
належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і
правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих, того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
ОСОБА_11 є батьком позивача, що підтверджується
свідоцтвом про народження від 30.07.1963 р. та який помер.
ОСОБА_11 є сином ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження від 17.07.1959 року.
Позивач у встановлений законом строк прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном.
Згідно з вимогами ст.549 Цивільного кодексу Української PCP від 18.07.1963 р. спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Позивач здійснювала догляд за будинком, обробляла земельну ділянку, продовжувати проживати у даному житловому будинку.
Вказаний факт також підтверджується довідкою сільської ради від 19.07.2016 р., з якого вбачається, що на час смерті ОСОБА_5 в житловому будинку разом з спадкодавцем проживали та були зареєстровані у тому числі позивач внучка спадкодавця.
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги за правом представлення після смерті ОСОБА_5 та у встановленому законом порядку прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_5
Звернувшись у 2016 році у нотаріально контору позивач отримала відмову, у зв'язку з відсутність державної реєстрації права власності на спадкове майно та наявності розбіжностей у по батькові спадкодавця, а саме у свідоцтві про смерть зазначено ОСОБА_5, а у свідоцтві про народження батька позивача - ОСОБА_12, що стверджується постановою від 29.11.2016 року.
Той юридичний факт, що батько позивача ОСОБА_11 є сином ОСОБА_5, а позивач є її внучкою підтверджується довідкою сільської ради, з якої вбачається, що на день смерті ОСОБА_13 в житловому будинку проживали разом з ним, у тому числі мати ОСОБА_5.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року помирає ОСОБА_7, мати позивача.
Після її смерті відкривається спадщина за законом на 1/6 частку спірного житлового будинку та за заповітом на земельні ділянки.
Спадкоємцем за заповітом є син позивача ОСОБА_4.
Позивач як донька ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за. життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У встановленому законом порядку позивачка прийняла спадщину за законом шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час смерті, що підтверджується довідкою сільської ради.
Позивач звернулася у нотконтору із заявою про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса від 29.11.2016 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за коном після смерті матері та бабусі оскільки відсутня державна реєстрації права власності на майно за спадкодавцем ОСОБА_6
Таким чином, позивач після смерті ОСОБА_6 успадкувала за законом належну їй 1/6 частку спірного житлового будинку, однак оформити спадкових прав у нотконторі не має можливості.
Відповідно до вимог ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до вимог ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За нормами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
Згідно із вимогами ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідно встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є внучкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Ігоровиця Тернопільського району Тернопільської області, та про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання за позивачем права власності на 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року та 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 61, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Ігровицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є внучкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Ігоровиця Тернопільського району Тернопільської області.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк