29 червня 2017 року м. Київ К/800/21402/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 26 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 5 якої передбачено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч приписам вказаної статті, позивачем такого документа не подано, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне правило закріплене й в статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановлених законодавством.
Разом з тим, названі правові норми Закону України "Про судовий збір" і Кодексу адміністративного судочинства України не мають безумовного, абсолютного характеру і встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою, може скористатись пільгами, встановленими цими статтями щодо сплати судового збору.
При цьому, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.
Натомість, розмір ставки судового збору може бути зменшений судом або розстрочений таким чином, щоб не допустити ситуації, в якій особа може залишитись без засобів для існування, проте в усіх випадках з урахуванням мінімальних соціальних гарантій у розмірах, встановлених для відповідних категорій громадян Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Також, особі, яка звертається з клопотанням в порядку вищевказаних правових норм Закону України "Про судовий збір" і Кодексу адміністративного судочинства України необхідно врахувати і те, що воно має бути вмотивованим, а наведені в ньому доводи - підтверджені відповідними доказами.
Водночас, посилаючись на скрутне матеріальне становище, позивач відповідних доказів в підтвердження вказаних обставин (тяжкого майнового стану) й неможливості сплати судового збору не подала; саме ж по собі посилання на скрутний майновий стан за умови непідтвердження такого стану відповідними документальними доказами не може бути визнано беззаперечною підставою для відстрочення сплати судового збору, що, водночас, не позбавляє права подати такі документи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява подана у квітні 2017 року.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір сплачується за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 26 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Пасічник С.С.